Будівлі, як і люди, інколи мають дуже незвичайні долі. Вони можуть змінювати господарів, мету використання, навіть зовнішній вигляд, їх реставрують та перебудовують. У Чернігові чимало споруд із цікавою історією - ми познайомимо вас лише з декількома з них.
Садиба Глібова - Інститут мікробіології
Однією із найромантичніших будівель Чернігова називають садибу Григорія Глібова, розташовану за адресою вул. Шевченка, 97. Збудована вона в кінці ХІХ ст. у неоготичному стилі та нагадує лицарський замок.
Сам Глібов був незвичайною, навіть неординарною людиною: дивно вдягався, мав славу мрійника та романтика, хотів бути схожим на лицаря. Тож, не дивно, що його садиба мала готичну вежу, шпилі, вікна різноманітної форми. А ще, розповідають, наче Григорій Глібов звів цю незвичайну будівлю через кохання до француженки, яка не схотіла їхати з ним до Чернігова, бо у нього не було власного замку, як у справжнього лицаря. Проте пізніше, після одруження з Ольгою Тарновською, господар стверджував, що збудував садибу саме для неї.
В середині ХХ ст. садибу було реконструйовано. Навряд чи Глібов міг колись навіть помислити про те, що в залах та кімнатах його домівки досліджуватимуть ґрунтові мікроорганізми. З 1961 року цю будівлю зайняв Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НАН України.
Єпархіальне братство - Філармонійний центр
Дорогою до Валу, за адресою просп. Миру, 15, височіє приваблива, витончена споруда у жовто-білих кольорах. Чернігівцям вона відома як будівля філармонії. Проте, спочатку вона зводилась із зовсім іншою метою - це був будинок Миколаївського єпархіального братства. Споруда є виразним зразком неоруського архітектурного стилю, популярного на перетині ХІХ - ХХ ст.
Та вона не довго слугувала братству. В кінці 1919 - на початку 1920 рр. її займали губернаторський політвідділ і військово-політичні курси для командирів Червоної Армії, потім тут відкрили будинок освіти ім. Карла Лібкнехта, який також слугував клубом для трудящих. З 1932 року до початку Другої Світової війни тут розміщувався український музично-драматичний театр.
У 1941 році споруда сильно постраждала від пожежі через попадання німецької бомби. В повоєнні роки її відновили, над каплицею надбудовували третій поверх. І, нарешті, в 1964 р. будівлю віддали Чернігівському обласному філармонійному центру фестивалів та концертних програм.
Філія державного банку - Будинок міськради
Приваблива, урочиста будівля Чернігівської міської ради поряд зі сквером Попудренка в центрі міста відома усім містянам. Проте, не всі знають, що спочатку вона зводилась для розміщення Чернігівської філії Державного банку Російської імперії. Це відбулось у 1908 р.
Будівля у стилістиці неокласицизму виглядала велично і надійно. Її фасад прикрашали чотири пари півколон, у нішах прямокутного фронтону розмістили масивні вази, стіни оздобили декоративною ліпниною.
Та й вона не довго виконували свою пряму функцію. Вже у 1922 р. її зайняв штаб 7-ї Чернігівської стрілецької дивізії ім. Фрунзе. Під час Другої Світової війни споруда не сильно постраждала, і після реконструкції та перепланування її передали міськвиконкому та міськраді.
Будинок Чернігівського пожежного товариства - Національна спілка художників України, офіси, магазини
Цікавою також є історія будівлі Чернігівського пожежного товариства, що розташована за адресою просп. Миру, 34. Зараз мало хто знає, що вона була зведена у 1912 р. саме для потреб пожежників: в одноповерховій частині містились конюшні на 11 коней (з 1919 р. тут розміщувалися пожежні машини), у двоповерховій розташовувались спальня, кухня, їдальня та лазня для працівників, а з вежі-каланчі, висотою 24 метри, можна було оглядати майже все місто.
У часи Другої Світової війни споруду було спалено, а після відновлення її віддали Чернігівській обласній друкарні імені С. М. Кірова, яка і займала її до 1987 р.
В кінці 50-х років дерев’яну надбудову над вежею розібрали і зараз її висота становить 20 метрів.
Тепер тут знаходиться обласна організація Національної спілки художників України, декілька промислових магазинів, фотостудія тощо. Деякі ентузіасти намагаються зробити цю красиву споруду цікавою для туристів, проте поки це не дуже вдається
