Зламана парасоля чи старенький привід від жорсткого диску — усе це, на перший погляд, звичайний мотлох якому вже давно пора на смітник. Проте, в умілих руках Бориса Потапенка, уламки різноманітної техніки оживають та перетворюються на унікальні творчі вироби.
Бажання майструвати саме з металевих деталей унікальні речі з’явилась у Бориса ще в ранньому дитинстві. Будучи хлопчиком він збирав різні фрагменти іграшок на вулиці чи вдома і робив з них щось своє.
— В дитинстві постійно звідусіль тягав додому якісь поламані машинки, розбирав їх, збирав докупи, і робив з них щось своє. Батьки постійно сварились на мене і нарікали, що вдома вже цілий мішок мотлоху. А потім купили мені конструктор, щоб я вже з нього щось збирав. Але для мене це було хоч і цікаво, але не ті почуття, — розповідає Борис.
У юності пристрасть до конструювання у чоловіка відійшла на другий план, адже він почав займатись музикою, виступати з творчими ансамблями, а трохи згодом знайшов себе у малюванні.
— Захопився музикою, почав писати вірші, пісні, навіть грав в шкільному ансамблі. В армії перейшов більше у художнє ремесло. Заступник командира з виховної роботи помітив, що я гарно малюю і приніс мені пачку журналів з пейзажами, дав фарби, — пригадує майстер.
Після армії Борис продовжував захоплюватись музикою і навіть створив разом з друзями свою власну групу під назвою «Мадім». За його словами, вони одні з перших почали грати важкий метал, а саме дет-метал в Чернігові.
З появою соцмереж чоловік випадково натрапив на вироби різних майстрів, надихнувшись, вирішив згадати хобі свого дитинства. Однією з перших робіт Бориса став металевий жук. Його майстер зробив ще у 2004 році зі зламаної парасолі, бокорізів та бритви.
— Я рано став лисіти і купив собі бритву, щоб збрити волосся, але вона зламалась. Спочатку хотів викинути, а потім думаю, ні. Покрутив її в руках і вигадав жука. Тим паче, знайшов ще зламані бокорізи і прилаштував їх як щелепи для жука. Ще й дістав стару парасольку дружини, їй купив нову, а цю розібрав і зі спиць зробив ноги. Вийшов такий собі жук. — розповідає Борис Потапенко.
З того часу, у стилях стімпанк і кіберпанк майстер працює вже понад 16 років. За цей час він виготовив близько двохсот унікальних виробів, які подарував друзям чи продав.
Переглядаючи роботи інших майстрів, Борис ніколи не намагався їх відтворити в точності, навіть коли сам ще тільки входив у «ремесло». Майстер завжди додає свої деталі або створює унікальні витвори, яких точно ні в кого немає.
— Коли хочу щось нове змайструвати, завжди дивлюсь в інтернеті роботи інших майстрів - це надихає. Але відтворити в точності щось чуже просто нереально. Та й який сенс робити копію? Цікавіше щось своє зробити, — ділиться Борис.
На одну поробку майстер витрачає від одного до двох днів, все залежить від матеріалів і задумки чоловіка. Ідеї для своїх майбутніх виробів чоловік вигадує спонтанно, а матеріали збирає вдома чи приносить з роботи (ред. він працює майстром зі збору меблів).
Свої роботи Борис виставляє в інтернеті, але задешево не віддає, адже цінує свій час та зусилля. Іноді дарує друзям. Часом люди звертаються до майстра з особистими замовленнями.
— Я робив картину на замовлення, за 100 долларів віддав. Це була така велика картина, 75 на 52. Металевий метелик.
Замовник робив ремонт у своїй квартирі, і в нього виходила ніша, яку він хотів закрити. Він подивився на мої роботи і попросив мене зробити йому картину. А я згадав, що колись робив метелика на замовлення, але там якось не склалось і він з півроку пролежав в мене. А цей замовник побачив її і сказав „вау!“. Я її трохи доробив і додав фон, роздрукував на полотні, вибрали малюнок з вугіллям, яке тліє. Символічно вийшло: метелик на вогні, — розповідає Борис Потапенко.
Проте одними виробами з металу чоловік себе не обмежує. Зараз він захопився стендовим моделюванням. Набори з деталями для свого хобі купує в інтернеті, самотужки збирає та розфарбовує. Фігурки виходять напрочуд реалістичні, адже Борис досить гарно малює. Найбільше всього, чоловік полюбляє військову тематику, має колекцію солдатиків та артилерії. Декорації для фігурок Борис створює власноруч.
— В основному купляю набори з фігурками солдатиків. В них всі деталі йдуть окремо, ручки і ніжки все це треба правильно зібрати, склеїти та зашкурити і вже розфарбувати. Це довгий процес, але мене це заспокоює, я так відпочиваю», — розповідає Борис.
Талановитий чернігівець не зупиняється тільки на виготовленні виробів з металу чи моделюванні. Для своїх рідних і близьких, чоловік власноруч робить браслети чи буси, та інші цікаві прикраси. Родина Бориса пишається ним, а його син теж робить перші спроби у «ремеслі» свого батька
