У Чернігові вже третій рік поспіль працює школа амбасадорів. Цей проєкт є унікальним для України, тож, ми вирішили розпитати про нього Катерину Литвин, заступницю начальника управління культури та туризму ЧМР.
Декілька років тому, коли я тільки прийшла працювати до управління, місто почало змінюватись, про Чернігів більше почали говорити, як про туристичне. Стало зрозуміло, що потрібно виховувати у містян культуру готовності до зустрічі з туристами. Тоді ж зайшла розмова про те, що потрібний туристичний інформаційний центр.
Десь у той час мені трапилась на очі передача (не пам’ятаю, як називалась), де журналісти чи тревел-блогери їздили по Чернігову та вели опитування, що варто у нас побачити. І от, ані люди похилого віку, ані студенти, ані діти, окрім Валу нічого і назвати не змогли. І це був як знак. Я зрозуміла, що цю ситуацію треба змінювати. Крім того, ми зіткнулися з тим, що оцей наш клубочок міста легенд нікому не знайомий.
Так і виникла ідея школи амбасадорів. Велику роль у цьому зіграла кава Амбасадор (ніякої реклами, щира правда). З неї виникла ідея назви, потім вже нагуглили, що амбасадор — це посол, людина, яка може представляти місто, нести про нього інформацію.
Перша школа амбасадорів
Ми вийшли на те, що я у Олександра Івановича Шевчука почала просити створити школу амбасадорів. Ми розробили програму на 15 занять. Займатися вирішили по суботах, бо так зручніше. Зробили перше оголошення про набір до школи. Не можу сказати, що ми очікували на wow-ефект, нашою метою було просто знайти перших людей, які цим зацікавляться, братимуть відповідальність, будуть вчитися, слухати про історію міста, цікаві місця, між собою комунікуватимути.
Навчання було (і є) безкоштовним, але за умови проведення випускниками безкоштовної екскурсії містом для наших містян.
На першу школу у нас записалося 35 людей і нам навіть довелося закривати форму запису, бо охочих було більше! В результаті після закінчення навчання було захищено 25 екскурсій, але вони в нас вийшли досить камерними. Деякі були дійсно особливими, незвичайними, особливо запам’яталися українсько-англійська екскурсія містом, інтерактивна нічна екскурсію Мар’їним гаєм...
Потому учасники школи отримали дипломи з підтвердженням, що вони є послами нашого міста і мають повне право презентувати його не лише для чернігівців та гостей, а й в інших країнах. І от навколо цього навіть був певний ажіотаж, бо люди ж до ковіду подорожували багато, і, збираючись кудись у подорож, наші амбасадори приходили до ТІЦу і просили друковану продукцію про місто. Потім вони ці матеріали завозили в інформаційні центри інших країн — до Угорщини, Австрії, Канади тощо, робили фотографії.
Друга школа амбасадорів
Протягом екскурсій ми побачили, що людям це цікаво, що є попит, тож вирішили зібрати і другу школу. Розпочинали вже традиційно наприкінці грудня (2019), зробили google-форму і збиралися вже у січні, після закінчення різдвяних свят, розпочати навчання. Ще до відкриття форми вже мали відсотків 30-35% людей, які хотіли навчатися. В результаті, набрали 32 людей на другу школу.
Щоправда, нам дуже зіпсував усе карантин. Якось тоді було незрозуміло, що робити, як побудувати навчання, тож щось було онлайн, щось віддавали на самостійне опрацювання. І тут ми, звісно, того ефекту від спілкування, як у перший рік, не відчули.
Бо ж наші заняття — це не просто лекції. Це і тренінги на комунікацію, і на творчість, і на креативність, робота по групах. Ще є така фішка, що після кожного заняття майбутні амбасадори пишуть лист собі з майбутнього, ми їх збираємо і потім їх разом із дипломами роздаємо.
В результаті, друга школа емоційно вийшла зовсім іншою, ніж перша. Хоча ми все одно провели екскурсії, причому, навіть попри карантин, ми їх минулого літа проводили кожної суботи. І, якщо після першої школи ми екскурсії проводили лише влітку, то тут працювали до 14 жовтня, бо деякі екскурсії просили на повтор самі містяни! Результат показний!
Третя школа амбасадорів
Що цікаво, 10% з випускників другої школи прийшли до третьої — їм стало цікаво продовжити навчання, дізнатися більше нового. Третю школу ми вирішили, знову ж таки, зробити незвичайною, тематичною. Адже Чернігів — це не лише центр, а ще й багато мікрорайонів, які колись були окремими населеними пунктами, а їх потім приєднали до міста. От ми і вирішили поставити нашим амбасадорам умову, готувати не просто авторські екскурсії до випуску, а зробити їх по мікрорайонах міста.
Звісно, наша навчальна програма теж зазнала змін. Наприклад, ми стали подавати історію Чернігова не просто так, а у порівнянні з іншими містами та країнами. Наприклад, коли в Чернігові відбувалось те-то, то в Англії було — ось таке. Цим ми хотіли показати, що Чернігів — особливе місто, яке заслуговую на увагу та має своє обличчя.
Українсько-англійські екскурсії
Ну і ось, зараз ми вже готуємось до випуску третьої школи, вже підготували на ціле літо афішу екскурсій по районах. І ще ми у співпраці з Приватною англійською школою запускаємо нову практику — українсько-англійські екскурсії. Наші випускники ж мають знати, як презентувати місто й іноземцям! Тож, проговорюватимуть основні назви пам’яток ще й англійською. Першу таку екскурсію проведе Леся Федоренко (вона, правда, закінчила Школу гідів). Потім іще будуть екскурсії з елементами французької мови. Вже цієї суботи у нас запланована екскурсія Шерстянкою.
У нас вже є клуб амбасадорів серед випускників, які охоче комунікують між собою. Вони активні, вони хочуть бути в курсі всіх подій у місті, хочуть бути дотичними до них. І це все реально працює!
Амбасадорка Чернігова Світлана Абакумова
— Я дізналась про школу амбасадорів із соцмереж і одразу вирішила записатися. Чому — важко сказати. Мене завжди цікавила історія, ще колись школяркою потрапила до археологічної експедиції, але от екскурсоводом бути якось не планувала. Більше мене на той момент сама школа цікавила. Я коли записалась, навіть не сподівалася, що мене візьмуть, адже мені не 20, і навіть вже не 30 років, а трішки більше, тож дуже раділа, коли мене все ж прийняли!
Школа була надзвичайно цікава, чекала на кожне заняття, мабуть, як першокласник на черговий шкільний день. Цікавим було все, що стосувалось історії. Лектори просто надзвичайні були: і Олександр Бондар, і Володимир Пилипенко, і Ігор Кондратьєв. Кожна лекція для мене була маленьким відкриттям, я стільки нового дізналася про історію міста, вона набула для мене нових яскравих барв! Враження просто незабутні. От іще були б курси підвищення кваліфікації для випускників школи амбасадорів, то взагалі було б неймовірно!
Після цієї школи моє життя дійсно змінилося. Вихідними днями я воджу екскурсії, адже тепер я можу гідно представити своє місто, знаю про нього дуже цікаві історії. І мені дуже хочеться ділитися моїми знаннями! Якось довелось навіть провести екскурсію для цілого автобусу дітей — для 40 людей одразу! Було складнувато, але я впоралась. І зупинятися на цьому не збираюсь.
Наша школа в інших містах України
Цією практикою — школою амбасадорів — дуже цікавляться інші міста. На разі, Дрогобич та Прилуки вже взяли у нас цю школу як франшизу, аналогічні проєкти також запускають на Тернопільщині та у Мелітополі. І ще, ми збираємось до Вінниці, обмінюватись досвідом, вони також дуже зацікавлені школою, - розповідає Катерина Литвин і додає наступне.
"Цей проєкт цікавий містянам, він має свій фідбек. Люди охоче приходять на такі безкоштовні екскурсії (по 35-40 людей в середньому), і це весь час нові й нові обличчя. Навіть на ці екскурсії стали приїжджати з інших міст. І от коли питаєш, чому на такі екскурсії їдуть, а не до гідів, то відповідають: «Гід — він академічний, а амбасадор — він відчуває серцем!»
Світлина - Валентин Бобир
