У кожній професії, навіть найзвичайніший, на перший погляд, є чимало секретів та особливостей. Можливо, вам колись було цікаво поставити якесь питання пожежнику чи лікарю щодо їхньої роботи, проте ви соромились, бо запитання здавались якимось... безглуздими?
От і з нами таке траплялось! Тож, ми вирішили, що час забути про сором’язливість і нарешті отримати відповіді на усі дурні, смішні та безглузді питання! Аби отримати дійсно правдиві, щирі відповіді від наших героїв, ми не будемо розкривати їхні особистості.
Цього разу про складнощі та особливості своєї роботи нам розповів офіціант з чотирирічним стажем.
Чи не страшно працювати вночі?
Насправді страшнувато. Різні ж люди бувають, ніколи не знаєш, хто зайде до закладу. Але у нас є сигналізація, тривожна кнопка — натискаєш на неї і протягом 10 хвилин приїздить охорона. Зазвичай такі неприємні випадки трапляються з людьми напідпитку, безхатьками, які вимагають грошей чи безкоштовної їжі, кави...
Які дії, поведінка відвідувачів вас дратують найбільше?
Найбільше дратують ті, хто дуже зверхньо ставиться, як до персоналу, якогось нижчого класу. Ще дуже неприємно коли звертаються на «ти», коли чуєш щось на кшталт «Ей, ти! Підійди сюди!». І ще дратує, коли у закладі з самообслуговуванням люди демонстративно за собою не прибирають навіть після нагадування.
Чи часто вам залишають чайові? Яку суму ви вважаєте оптимальною?
Оптимальними вважаю загальноприйняті 10-15%. Залишають чайові нечасто і зазвичай це невеличкі суми до 10 гривень.
Чи часто трапляються нахабні клієнти, які роблять якісь капості навмисно?
Так щоб навмисно капості робили, то такого не трапляється, але наглих клієнтів чимало. Часто буває, що вони забагато вимагають від обслуговуючого персоналу, вважають, що вони єдині і неповторні, черги для них не існує.
Чи часто відвідувачі щось крадуть?
Так, таке трапляється нерідко. Буває, що діти маленькі хочуть вкрасти чайові, якісь дрібнички зі столу. А дорослі зазвичай таким грішать на підпитку, на свята, коли багато відвідувачів. Доходило інколи до абсурду, крали штучні квіти у вазонах, маленькі смітнички, причому прямо зі сміттям, підставки під серветки...
Чи часто трапляється, що клієнти пристають до вас, заграють?
От таке не часто буває. Інколи можуть запитати ім’я, але не більше. Якщо персонал зберігає субординацію, то загалом дуже рідко відвідувачі межу переходять.
Чи траплялось що клієнт робив замовлення і йшов, не дочекавшись його? Що ви тоді з цією їжею робите?
Таке буває рідко, але буває. Трапляється, що люди підходять, роблять замовлення, обіцяють підійти за ним за 15-20 хвилин і не повертаються. Таке замовлення стоїть якийсь час (годину, дві, інколи і до закриття закладу), і, якщо по нього так і не приходять, то або забирає хтось із персоналу, або просто викидаємо.
Що, на вашу думку, найскладніше в роботі офіціанта?
Напевно, найскладніше вистояти цілий день на ногах. Це ж буває і по 12-13 годин на добу, немає часу присісти, перекусити, до туалету навіть вийти, весь час щось робиш, бігаєш. Через це і ноги, і спина страждають... Оце важко.
Що виробите з речами, які клієнти у вас забувають і не повертаються за ними?
Загалом такі речі зберігаються у якомусь підсобному приміщенні, чекають на власників. Якщо це якийсь дріб’язок, то згодом його викидають, більш коштовні речі лежать роками.
Досить часто люди повертаються за своїми речами, якщо ж ні — розміщуємо у місцевих групах повідомлення, що ось таку річ знайшли в закладі. Персонал собі такі речі не забирає, бо якось всім ніяково, це ж чуже...
Чи обговорюють між собою офіціанти клієнтів?
Ну звісно обговорюють! Звичайно, це робиться так, щоб клієнти цього не чули. Зазвичай обговорюють, якщо відвідувач якось поводиться дивно, неадекватно, намагається образити. На зовнішність клієнтів якось уваги ніхто не звертає, бо всі у роботі, втомлені, і всім взагалі якось не до того!
