Яскравий килимок, навісна поличка чи сумка зі звичайніських політеленових пакетів. Позолочені шкатулки та пляшки інкрустовані «ніби» золотими візерунками, а насправді зроблені з туалетного паперу. Це все є виробами Катерини Седень — майстрині з Чернігівщини.
Вже багато років жінка разом із родиною проживає на просторах нашого краю. Вона працює вихователькою, а вільний від роботи час приділяє творчості. Працювати з папером Катерина почала ще з дитинства. У школі на уроках праці завжди із задоволенням виконувала чергове завдання вчителя.
— Я завжди любила робити щось руками. З сьомого класу в’язала гачком. Особливо різні мережива. А коли вже вчилась в училищі, нам дали завдання зробити квітку з паперу. Просте завдання, але скільки задоволення я відчула тоді. Тим паче, квітка у мене вийшла гарна, акуратна. І в той момент я зрозуміла, що це заняття для мене найкраще. Воно мене надзвичайно заспокоює, я начебто літаю у своїх думках у спокої.
У юності Катерина зрозуміла, що хоче власноруч створювати різні речі, навіть звичайні побутові. У ті часи ще не було інтернету, тому жінка купляла різноманітні книги і вчилася.
Проте найбільше жінці припало до душі працювати з папером. Катерина почала захоплюватись модульним орігамі, а разом із нею і вся родина. Через це вона віднайшла для себе «пейпарт».
— Тоді, коли я захопилась модульним орігамі, захопилась і вся моя сім’я. Діти, моя сестра, бабуся. Всі разом з паперу складали модулі. А потім я познайомилась з однією дівчиною, яка розповіла мені про пейпарт. Це авторська техніка Тетяни Сорокіної. Різні речі прикрашають фігурами чи візерунками з паперу. На той час, пам’ятаю, було модно пляшки від шампанського на весіллях якось оздоблювати і я теж себе у цьому спробувала.
Туалетним папером чи серветками Катерина інкрустує не тільки пляшки, а й шкатулки. Процес це не швидкий. Спочатку жінка викладає орнамент, приклеює його, грунтує та фарбує під золото чи бронзу, а в кінці покриває лаком. Надихається майстриня виробами з інтернету.
— Дивлюсь щось в інтернеті та пробую. Сам процес завжди по-різному займає. Це ж, і клей, і лак, мають повністю просохнути. Іноді, коли мені треба зробити швидко, я навіть феном все сушу. Але в принципі, за три дні я можу зробити одну шкатулку. Коли в мене є готові заготовки з паперу, то все йде швидше.
У цьому ремеслі жінка вже понад 8 років. Свої роботи Катерина викладає у Фейсбуці та дарує друзям. Головна мета її виробів — це практичність у повсякденному житті. Вона створює свої поробки в першу чергу, щоб вони стали у пригоді в господарстві.
Паперове хобі не єдине ремесло жінки. Також Катерина полюбляє в’язати килимки чи сумки з поліетиленових пакетів.
— Щоб менше пакетів опинилось в океані, я їм дарую друге життя. Мене з дитинства хвилює тема екології.
Виготовляти різні речі з пакетів, Катерина розпочала, коли працювала вихователькою у дитячому садочку. Вигадуючи різні активності для дітей, їй прийшла ідея використати як матеріал — пакети.
— Пам’ятаю, прийшла в магазин і побачила там пакети різних кольорів, зараз вже таких немає у продажу, а на той час ще були. Синій, чорний, червоний, вони тоді були усіх кольорів. І я просто всі зкупила так вони мені сподобались. Я навіть не розуміла для чого вони тоді мені були потрібні. Прийшла додому і вирішила робити з них квіти. Згодом я побачила в інтернеті, як з пакетів в’яжуть сумки і килимки, і сама спробувала.
Катерина в’яже серветки, підставки та килимки. А також сумки. Речі, зроблені з такого матеріалу, досить довготривалі, — каже майстриня