З 6 по 22 липня в Батурині, на території Національного заповідника “Гетьманська столиця”, вже традиційно проводилися археологічні дослідження. Проте, через брак фінансування, цього року вони були менш масштабними, ніж зазвичай.
Про результати робіт та плани на майбутнє нам розповів відомий чернігівський археолог, старший науковий співробітник Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. Лазаревського Національного університету “Чернігівський колегіум” Юрій Ситий.
Дослідження археологи проводили у двох локаціях
— В Батурині цього року проводилися дослідження у двох місцях.
Перший розкоп був закладений поруч із входом на Цитадель, на ділянці, де до Дня Незалежності буде встановлений найвищий в Чернігівській області державний прапор.
Тут було виявлено кілька горизонтів забудови: на нижньому ярусі — давньоруська забудова ХІІ-ХІІІ ст., на верхньому — забудова XVII-XVIII ст.
На другому розкопі, який робився з науковою метою, досліджувалися споруди XIV ст. — це темні часи, які до минулого року на території Батурина ще не фіксувалися.
Також були виявлені ями Колочинської культури VI-VII ст. та ровообразне заглиблення скоріш за все раннього залізного віку. Серед знахідок домінував побутовий та господарчий інвентар відповідний часу забудови, а також пряслице епохи бронзи у формі горщика, — розповів Юрій Ситий.
У розкопках брали участь студенти та школярі
Дослідження проводилися силами студентів Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. Лазаревського Національного університету “Чернігівський колегіум”, вихованців Глухівського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою, школярів-учасників історичного гуртка з Глухова та волонтерів.
На цей рік дослідження завершені. Якщо наступного року буде відповідне фінансування, планується продовження археологічних досліджень невідомої цегляної споруди на Гончарівці, яку виявили під час робіт минулого, 2020 року
