27 січня весь світ згадує страшні часи Голокосту. Чернігів за часів нацистської окупації втратив майже все єврейське населення. На початку Другої світової війни у 1939 році їх чисельність складала до 12 204 осіб. За даними німецької окупаційної влади на 1 квітня 1942 року євреїв у Чернігові не залишилося. З поверненням радянської влади станом на 1 жовтня 1943-го їх нарахували 27 осіб.
Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.
Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.
Наймасовіші вбивства у Чернігові відбулися у листопаді 1941
Професор Сергій Леп’явко у своїй книзі «Чернігів. Історія міста» пише: "У листопаді 1941 року гітлерівці вперше показали, як вони втілюють у життя постулати фашистської ідеології. На центральну площу міста зібрали євреїв, потім їх вивели колоною за місто, через Коти, і розстріляли в лісі. Згодом, в такий же спосіб, вони знищили місцевих циган. З березня 1942 розпочались привселюдні страти у центрі міста"
