Оборонці старовинного Чернігова вже вписали своє ім’я у новітню військову історію золотими літерами. Вони не лише врятували княже місто від жорстокої окупації, але й відволікли на себе значні сили російських вбивць, запобігли оточенню Києва. Вони тримали оборону, вони не здали місто і ніколи не здадуть. Хоробрі чоловіки з усієї України стоять на охороні головного північного форпосту. Серед захисників чернігівського напрямку відзначились гвардійці з Шостки Сумської області. Їхні розповіді повертають нас до тих жахіть, що принесли до нашої країни нелюди з сусідніх територій.
Бійці Національної гвардії України разом із бійцями ЗСУ обороняли ЧернігівФото: Національна гвардія України
Про зустріч з російськими танками під Черніговом розповів нацгвардієць Артур. Блокпост захисників знаходився біля села Количівка. Він був крайнім під Черніговом.По блокпосту постійно гатила ворожа артилерія, потім міномети й танки. Росіяни думали, що розбили українських захисників. Але 7 березня бійці прийняли бій і розбили колону російської техніки. Для багатьох окупантів ця масована атака виявилась останньою.
Техніка росіян, розбита українськими захисниками Фото: Національна гвардія України
Нацгвардієць Артур пригадує, що сам бій тривав сорок хвилин, і потім ще дві години тривала зачистка місцевості.Причому втекло дуже мало росіян.
У гранатометному розрахунку Артура того дня бився нацгвардієць Андрій. Цей кремезний скромний мовчазний працьовитий чоловік прослужив у військах понад двадцять років.
Нацгвардійці гідно відбили наступ російських військ на ЧернігівФото: Національна гвардія України
Під час бою він витягнув одного з поранених товаришів-гвардійців і віддав свій турнікет пораненому бійцю ЗСУ. Нацгвардієць «Бармалей», який теж брав участь у тому бою, нині перебуває у шпиталі.
Нацгвардієць "Бармалей" був поранений в бою з російськими окупантами Фото: Національна гвардія України
Ці нацгвардійці – кадрові військові. Проте специфіка задач, які вони виконували до початку вторгнення, була далекою від тих реалій, з якими вони зіткнулися під Черніговом. Кажуть, що вижити у божевільному хаосі боїв та постійних обстрілів їм допомогли, віра у свої сили, дисциплінованість та навички, які вони отримали під час численних зборів та навчань.