Ірина Бойко героїчно загинула в перші дні війни, виконуючи волонтерський обов’язок.
«Комусь щось потрібно, хтось щось може дати. Допомагала скільки змогла. Загинула, виконуючи волонтерський обов’язок. Вона поклала своє життя за Україну в ім’я добра та милосердя. І цим заслужила звання Героя», - розповіла про Іру і останні дні її життя мама Лариса.
Ірина Бойко разом з мамою Фото: Facebook-сторінка Ірини Бойко
Багато років пропрацювала в команді телеканалу «Дитинець».
Життєрадісна і відкрита, віддана справі і порядна людина, - такою пам’ятатимемо Іру ми, її колеги. І вічно вшановуватимемо героїчний її подвиг.
Вона була світлом і сонцем, до якого завжди і звідусіль тягнулись люди. Своїми спогадами про кращу подругу дитинства поділилась Олена Лозицька, звертаючись до неї з прощальним словом.
Ірина Бойко з найкращою подругою Оленою Лозицькою
Про світло і сонце, яке несла в собі, - розповідь Олени найкращої подруги Ірини
Я буду нанизувати спогад за спогадом наше щасливе дитинство, безтурботну юність, доросле життя, поки не постарію. Прийде час і ми обов’язково знову зустрінемось з тобою, і тоді я вже ніколи і нікуди тебе не відпущу.
Уявляю, як ти зрадієш! З’явлюсь перед тобою старою, зморшкуватою бабцею, а ти, моя люба, як бажала, - красива і молода.
Ірина назавжди залишиться з нами молода і красива Фото: Facebook-сторінка Ірини Бойко
Пригадую, як ти раділа, вітаючи мене:
«Подруга, з Днем народження! Спасибі, що тебе для мене народили! І ти вже така стара, а я ще трішки побуду молодою!»
А в нас то різниця з тобою в три місяці.
Найкращі спогади Олени про час проведений разом з Іриною
З самого дитинства ми були разом, усі наші спогади спільні. І пов’язані вони з мікрорайоном Забарівка, де жили наші дідусі і бабусі. Будинок у два поверхи. За нашими вікнами росла яблуня. А квартира твоїх дідуся й бабусі була над нашою. Тож ти завжди зривала найкрасивіші яблука і це приносило тобі неймовірне задоволення.
Пам’ятаю, як ми влітку лежали на лавці, перед сном, і мріяли про пригоди, і яке цікаве й насичене в нас попереду життя, аж поки наші бабусі не гукали нас додому.
З самого дитинства Ірина та Олена були разом
Ти з дитинства марила подорожами. І в кожній з них знаходила все більше нових друзів. Життєрадісна і відкрита. До тебе як до світлого вогника, притягувались люди.
У шкільні та студентські роки, скільки тебе знаю ти не припиняла подорожувати, бо подорож для тебе, як подих життя.
Ірина любила подорожувати і обожнювала море
Багато відвідала країн, пізнала культур і традицій різних народів світу, але по особливому любила Україну. Наші ліси, серед дерев насолоджувалась прогулянками. А особливо гори! Злітаючи на їх вершини ти ловила натхнення.
На вигляд тендітна, насправді сильна і витривала, наполеглива і цілеспрямована, ходила на бокс, займалась бігом, долала марафони. Ти мій найкрасивіший чемпіон!
Ірина займалася спортом. Біг мотивував її на ще більші досягненняФото: Facebook-сторінка Ірини Бойко
Любов до спорту в тебе з дитинства від нашого спільного друга Дмитра. Нині відомого боксера Дмитра Митрофанова. Ти не пропускала будь-якої нагоди відвідати з ним якесь заняття, а він завжди цінував спілкування з тобою.
Ірина Бойко з відомим спортсменом Дмитром Митрофановим
Коли тебе не стало, в середині ніби щось обірвалося. Нестерпний біль, наче не стало частини мене. І через деякий час ти прийшла до мене уві сні. Ми бігли з тобою за руки до річки, як колись у дитинстві. І було так радісно і наче все життя попереду. Коли я прокинулась зранку, на моє вікно сіла пташка і заспівала. Знаю, що це була ти. З’явилась на мить, аби мене втішити і знов відлетіла.
Прощавай моя найкраща подруга… Ти вже у кращому світі… Уявляєшся мені на морському узбережжі, насолоджуєшся і милуєшся краєвидами. Тобі там добре і спокійно.
Олена Лозицька; "Ти уявляєшся мені на морському узбережжі, насолоджуєшся і милуєшся краєвидами..."
Всі хто бажає віддати шану Ірині Бойко. У суботу, 16 квітня, об 11.30 біля моргу на Пирогово відбудеться прощальна церемонія. Поховають Іру на кладовищі Яцево.
