“Ми живемо разом більше 4 років. Артем мене завжди називав дружиною. Але також ми давно планували зробити цей символічний крок - стати офіційно сім’єю”.

Для Анжели важливо було це зробити для дітей, для себе, для рідних. Зробити особисте свято і з тим же важливий крок. Який буде символізувати зміни й новий етап в житті сім’ї.

В грудні купили обручки. Свято планували без офіційних обрядів, без гучних святкувань.

“Дата 14 квітня була обрана заздалегідь, задовго до війни. Вирахували, що це сприятливий день”

Але все вийшло не так, як планували… Втім ще пам’ятніше та символічніше …

24 лютого почалася широкомасштабна війна росії проти України

“З першого ж дня з’явилося відчуття, що потрібно щось робити. Мій брат Євген пішов в ЗСУ. А ми з чоловіком почали займатися волонтерством.”

Анжела з братом Євгеном. Він пішов служити в ЗСУ, а вона стала волонтеркою Анжела з братом Євгеном. Він пішов служити в ЗСУ, а вона стала волонтеркою Фото: Facebook-сторінка Анжели Садовської

Спочатку, уточнює Анжела, це навіть не було волонтерство. Просто на блокпостах цікавилися, що потрібно військовим і купували: цигарки, шкарпетки. Найнеочікуванішим замовленням були гігієнічні прокладки. Їх використовували замість устілок у взуття, щоб не мерзли ноги. Анжела пробіглася квартирами свого будинку та обійшла тих, хто вже перебував у підвалі, щоб зібрати потрібні речі. Але крім речей деякі чернігівці давали гроші. І назбиралася чимала сума. Хтось просив номер картки і теж перераховував кошти.

На зібрані кошти купували те, що необхідно військовим та цивільнимАнжела Садовська
На зібрані кошти купували те, що необхідно військовим та цивільнимАнжела Садовська
На зібрані кошти купували те, що необхідно військовим та цивільнимАнжела Садовська
За витрачені кошти звітувалиАнжела Садовська
За витрачені кошти звітувалиАнжела Садовська
На зібрані кошти купували те, що необхідно військовим та цивільним

Анжела разом із помічниками знайшла, де можна купити все, що просили тероборонівці, і купила на зібрані кошти.

“Отак не думали займатися. А потім втягнулися. Так і стали волонтерами”, - жартує Анжела.

Коли місто було на межі кризи, і в Чернігів почали надсилати гуманітарну допомогу виникла потреба в організації Волонтерських центрів для допомоги не лише військовим, а й цивільному населенню. Їх в місті діяло декілька. За сприяння міського голови Владислава Атрошенка також був створений Волонтерський штаб при Чернігівській міській раді. Один із його підрозділів розмістили в КП “Будинок книги”, яким керує Артем Стах.

Допомогу передавали і діти, і дорослі, підтримуючи бійців ЗСУДопомогу передавали і діти, і дорослі, підтримуючи бійців ЗСУАвтор: Анжела Садовська

Тут почали збирати продукти, засоби гігієни, речі першої потреби для воїнів ЗСУ, тероборони та цивільного населення. Гуманітарну допомогу, яка надходила централізовано, розподіляли та розвозили.

Щодня розвозили гуманітарну допомогу цивільним та військовим Щодня розвозили гуманітарну допомогу цивільним та військовим Автор: Анжела Садовська

“З багатьма познайомилася за волонтерством. Кожен, хто допомагав, мав свою ділянку роботи. Інколи не звичну для нього. Наприклад, продавець мив підлогу. Ветеринар розбирав і сортував ліки для людей”

До волонтерського колективу “Будинку книги” приєдналася Тетяна Кузнецова-Молодча. Вона надавала психологічну підтримку тим хто її потребував. І навіть зараз в телефонному режимі пані Тетяна продовжує допомагати людям.

“Вона взяла на себе спілкування з людьми в стресовому стані. Я дивувалася, як вона уміє знаходити потрібні слова і так довго витримувати такі складні розмови”

До колективу приєднався колишній бізнесмен Євген. Колись він торгував інструментами. А з початком війни прийшов до гурту волонтерів і запропонував свою допомогу. Євген займався розвезенням гуманітарної допомоги навіть у мікрорайони із найскладнішою ситуацією.

“Кожен раз, коли я просила його кудись їхати, переживала, щоб у нього все було добре і він повернувся. А він жодного разу не відмовився”

Ще один водій - Дмитро - постійно опікувався літніми людьми та дітьми. Відвозив їм допомогу та ліки.

Настав найскладніший і найважчий місяць - березень

В березні Чернігів знаходився в дуже важкій ситуації. В місті назрівала гуманітарна криза. Особливо після того, як російські військові злочинці зірвали автомобільний міст. Але саме в березні Артем та Анжела вирішили, що обов’язково мають побратися.

“Для мене сім’я - це як фундамент нашої країни. Для мене це символ. Ми вирішили, що саме створення сім’ї буде як символ відбудови держави. А ще для мене важливо було зробити це саме в Чернігові. Бо це моя земля!”

50 день війни - 14 квітня став днем народження нової сім'ї - Стах

Друзі-волонтери як сюрприз для молодят підготували весільну арку, принесли квіти, влаштували навіть невеличкий музичний сюрприз. А найкращим подарунком стали квіти в горщиках, бо багато тих, що залишалися вдома у Анжели пропали, коли в будинку зникло опалення і вода.

Друзі підготували для молодят весільну арку Друзі підготували для молодят весільну арку Автор: Анжела Садовська

Анжела зізнається, що, звичайно, в обставинах війни почувалася так, наче не має права святкувати і радіти.

“Зранку мені було дивно, що я вдягаю сукню, роблю зачіску в той час, як хтось зараз знаходиться під обстрілами. Важко було уявляти, що десь поблизу хтось страждає, а я радію”
Весілля як відродження життя на противагу руйнуванням війниАнжела Садовська
Весілля як відродження життя на противагу руйнуванням війниАнжела Садовська
Весілля як відродження життя на противагу руйнуванням війниАнжела Садовська
Весілля як відродження нового життя на противагу руйнуванням війни

Але волонтерська родина змогла створити настрій молодому подружжю. Вже після офіційної церемонії одруження всі зібралися в Будинку Книги і згадували, як хто прийшов до їх гурту, згадували найпам’ятніші історії та ситуації за ці 50 днів війни.