Восьмий рік поспіль Україна на державному рівні послідовно впроваджує європейський підхід до пам’яті про Другу світову війну. Гаслом всіх, хто розуміє, які уроки мав винести світ по завершенню тієї війни є “Ніколи знову”. І саме цей зміст впродовж 77 років вкладають цивілізовані суспільства у заходи, які відбуваються 8 травня майже в усьому світі. Крім росії… Яка своїм гаслом обрала людиноненависницьке - “можем повторить”.

Український інститут національної пам’яті наголошує, що ключові сенси, важливі для розуміння Другої світової війни, кардинально відрізняються від тих, що використовуються в російській пропаганді.

8 травня - жалобний день, а не свято.

Його символом є квітка маку - символ пам'яті жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів.

“Цього дня ми вшановуємо всіх борців із нацизмом та всіх жертв цього найкривавішого конфлікту в історії людства. Водночас для нас пам’ятні дні символізують не тріумф переможців над переможеними, а є нагадуванням про страшну катастрофу, яка стала можливою в результаті приходу до влади і змови двох тоталітарних режимів – нацизму і комунізму”, - зазначає УІНП

Історично дата 8 травня пов’язана з тим, що Акт капітуляції Третього Рейху був підписаний двічі. Перший раз у ніч проти 7 травня 1945 року – у Реймсі, традиційному місці коронації французьких королів. Але перша церемонія капітуляції Німеччини у французькому Реймсі не задовольнила Сталіна. Він хотів, щоби Німеччина врочисто склала зброю перед радянським командуванням у самій столиці ІІІ Райху.

Підписання Акту капітуляції Третього Рейху 7 травня 1945 року – у РеймсіПідписання Акту капітуляції Третього Рейху 7 травня 1945 року – у РеймсіФото: з відкритих джерел

Днем пізніше – 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом в берлінському передмісті Карлсхорст у будівлі колишньої їдальні військово-інженерного училища підписано ще один Акт про капітуляцію Німеччини. А росія вважає днем капітуляції 9 травня, оскільки на момент підписання за московським часом було вже 00:43 - 9 травня.

8 травня - підписання другого Акту про капітуляцію 8 травня - підписання другого Акту про капітуляцію Фото: з відкритих джерел

Навіть за часів радянського союзу святкування Дня перемоги у тому вигляді, який ми знаємо, розпочалося лише за часів Леоніда Брежнєва — у 1965 році.

Основний зміст Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги разюче різняться

Оскільки у світі 8 травня вшановують пам’ять всіх жертв найкривавішої війни ХХ століття. А не святкують. Немає військових парадів та гучних веселощів. Лише жалобні заходи та покладання квітів. І не тому, що країни, які брали участь у Другій світовій війни менше зробили для перемоги, як стверджує російська пропаганда, і їм немає чим пишатися. На розвінчання цих тверджень УІНП підготував ролик, де можна дізнатися про те, яку роль відіграла західна допомога за програмою ленд-лізу для перемоги у війні з гітлерівською Німеччиною.

Різні змісти, які вкладені у 8 та 9 травня в росії та світі, пов’язані з різним розумінням висновків і результатів війни, які зробили країни цивілізованого світу та теперішні послідовники Гітлера.

“У Російській Федерації впродовж останніх десятиліть відзначення перемоги над нацизмом поступово перетворювалось на культ, а потім і взагалі у потворне явище «побєдобєсія», метою якого є пропаганда війни, вивищення над іншими народами, привласнення собі статусу «головного переможця», виправдання агресивної ідеологічної мобілізації громадян, а також плекання безвідповідального та безпідставного реваншизму”, - зазначає УІНП.

Росія багато років подає викривлено історію Другої світової війни. Особливо трагічні сторінки участі в ній України.

“На момент початку Другої світової війни Український народ не мав незалежної та суверенної держави і був розділений між кількома країнами. Обидві тоталітарні системи (нацисти і комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя, використовували не вирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності та суверенітету у власних цілях й геополітичних іграх, а українські землі розглядали виключно як ресурс”, - зазначає в інформаційних довідках УІНП.

Український визвольний рух сталінська влада дискредитувала пропагандистськими міфами та знищувала. Це стосувалося, зокрема й Української повстанської армії.

Росія - спадкоємиця гітлерівської Німеччини

Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з підступним агресором. Але сьогодні це путінська росія. Вона посягає на нашу незалежність і територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і загрожує миру у всій Європі. Український інститут національної пам’яті запропонував цього дня нове гасло 8-9 травня «Перемогли нацистів – переможемо і рашистів!»

"У 1939–1945 ворогом були нацисти, а сьогодні це рашисти – російська версія імперського націоналізму та фашизму. Із сумом можна констатувати, що невивчені уроки історії, самозамилування та імперські амбіції перетворили сучасних росіян із спадкоємців перемоги над нацизмом у нових нацистів".

УІНП розпочинає інформаційну кампанію до пам’ятних дат новим роликом з циклу «Війна і міф». А Верховна Рада України ухвалила постанову про Заяву Верховної Ради України «З нагоди 77-ї річниці перемоги над нацизмом та про неприпустимість присвоєння Російською Федерацією перемоги над нацизмом». Інститут долучився до підготовки документа.

Джерело: матеріали Українського інституту національної пам'яті