Сапери вперед йдуть першими, а відходять останніми. Вони постійно стикаються з невидимим, але смертельно небезпечним ворогом — мінами та пастками.

Сапер Максим звільняє Чернігівщину від ворожих "сюрпризів"Сапер Максим звільняє Чернігівщину від ворожих "сюрпризів"Автор: ОК "Північ"

Сержант Максим Лук’яненко з позивним "Мексика" – головний сержант взводу інженерної розвідки. Завдання його підрозділу – закрити певну територію від ворога: прикрити мінами та іншими загородженнями свої позиції, вивести розвідувальні групи в зону зосередження противника. Ще у 2014 році, коли почалася війна, чоловік прийшов до військкомату. Коли його запитали, чи буде він сапером, Максим відповів коротко: "потрібно – буду", – і з того часу займається цією нелегкою справою.

"Завдання саперів — знайти міни, пастки, мінні поля. При цьому правильно пройти їх, зберегти особовий склад. Під час боїв у Сумській та Чернігівській областях рашисти рухалися згідно зі своїми намальованими картами. А ми знаємо свою місцевість, свою країну й знаємо, куди їх краще направити, щоб їм були "гайки".

Одним із головних "приладів" є очі сапера — адже пошук мін насамперед здійснюється візуально: де порушено ґрунт, де ледь помітний пагорбок. Потрібно звертати увагу на предмети, які не повинні бути там, де є. Наприклад, у чистому полі чи лісі лежить упаковка з-під канцелярських кнопок чи скріпок. Можливо окупанти використовують кнопки для розтяжок, намотування ниток-павутинок. Можна таку нитку випадково намотати на взуття, зачепити спорядженням, після чого відбувається підрив.

Максим згадує випадок, що стався в одному із сіл під Черніговом.

"Рашисти розстріляли цивільних та замінували їхні тіла. Усі городи замінували, заборонили місцевим виходити з дворів. Коли ми вже зайшли до села, проводили зачистку, одразу взялися до розмінування. Найголовніше для цивільних нині — бути уважними. На територіях, де стояли російські війська, залишилося багато «сюрпризів». Вони мінували льохи, залишали гранати на розтяжках під своїми матрацами. Розуміли, що туди прийдуть люди наводити лад".

Вибухові "сюрпризи" були у квартирах, побутовій техніці, автомобілях. Вороги ставили пастки, наскільки їм вистачить фантазії. А цивільні люди не знають, який вигляд має той чи інший боєприпас і як з ним поводитися. Саме тому все, що залишилося від війни, не повинно бути вдома, не треба його нести до себе. У разі виявлення боєприпасу, що не розірвався, його потрібно позначити, не рухаючи, і повідомити відповідні органи — адміністрацію, поліцію, ДСНС… Самим їх чіпати категорично заборонено.

Чіпати вибухові предмети цивільним громадянам категорично заборонено Чіпати вибухові предмети цивільним громадянам категорично заборонено Автор: ОК "Північ"

"Нині основна робота йде з розмінування. Якщо розтяжки встановлені на волосіні або мононитці, то вони стоятимуть, поки їх хтось не зірве. Дріт за рік-два згниє під впливом погодних умов, а волосінь і мононитки стоятимуть вічно. Якщо їх не зняти, то закінчиться все погано. Роботи у саперів попереду не на один рік".

Джерело: ОК "Північ" та АрміяInform