Відома в Україні та світі майстриня Ольга Костюченко навіть у підвалі під час обстрілів вишивала

Роботи учениць у сховку, незвичайний вміст тривожної валізки, волонтерство та поранення чоловіка, творчість у підвалі – як пережили найскладніші місяці військового вторгнення на Чернігівщину народна майстриня України, авторка бренду “Куделя”- вишивальниця Ольга Костюченко та її сім’я.

Вишивана робота народної майстрині Ольги КостюченкоАвтор: Ольга Костюченко

Сьогодні традиційно, як і щороку, в третій четвер травня в Україні відзначається Всесвітній день вишиванки. У 2022 свято припало на 19 травня. Але для пані Ольги кожен день як День вишиванки. Бо вона навіть під час обстрілів та оточення Чернігова не полишала справу свого життя – вишивала. Майстриня розповіла, як краса і творча робота рятували її від стресу та розгубленості.

Ольга Костюченко - чернігівська майстриня-вишивальниця, авторка бренду "Куделя"Автор: Ольга Костюченко

Ольга Костюченко з сім’єю живе в одному з мікрорайонів міста, що постраждали від обстрілів. Їх будинок знаходиться поблизу 18 школи. Всі чернігівці пам’ятають, як російська авіабомба знищила школу і як загинули від удару люди.

Перші дні повномасштабного вторгнення, згадує майстриня, були шоковими. Вона, як і її чоловік, розуміли, що ескалація військових дій в Україні буде. Але навіть не могли передбачити, наскільки масштабним буде вторгнення ворожої армії.

"Кілька днів були в стані розгубленості й паніки. Найважче було взяти себе в руки й щось почати робити"

Перший час всі сили забирав побут, згадує Ольга Костюченко. Знайти воду, продукти, робити щоденні справи... Але водночас це відволікало.

"Наше завдання було вижити. Було страшно. Але і виїжджати було страшно також. Бо чули історії, як гинули ті, хто виїжджав з міста"

Втім розгубленість тривала лише кілька днів...

Робота як сенс життя

Творчість для Ольги Костюченко - це відповідальна робота, невід’ємна складова щоденного буття. Каже розуміла, що головне – зберегти життя, насамперед врятувати сина. Але відповідальність і бажання щось робити допомогли відкрити «друге дихання».

Для початку майстриня потурбувалася про роботи своїх учениць, які знаходилися у неї на зберіганні. Вона перемістила їх у надійний сховок. Щодо своїх робіт раділа, що вчасно встигла перевезти до майстерні вироби, які були на персональній виставці “Світ краси Ольги Костюченко” в Чернігівському історичному музеї, що тривала з вересня до лютого.

Майстерня Ольги Костюченко під час бойових дій збереглася і зберегла роботи майстринь Автор: Ольга Костюченко

Втім пані Ольга розуміла, що безпечного місця немає. Авіабомба чи ракета можуть потрапити будь-куди й знищити те, що напрацьовувалося роками, що є справжньою культурно-історичною цінністю. Не виключала, що майстерню можуть пограбувати й мародери.

"Я зрозуміла, що рятувати потрібно життя, а не речі. Тому спокійно поставилася до будь-яких можливих подій. Переконала себе, що це гарна нагода зробити щось нове, якщо старе буде знищено".

Але маючи відповідальність перед замовниками та ученицями, перемістила роботи у сховок. Замовлення, які завершила також надійно сховала. А сорочку, над якою працювала саме в ті дні, поклала разом з усіма найнеобхіднішими речами до тривожної валізки, з якою спускалася у підвал.

Робота, яку майстриня завершувала у підвалі навіть під час бойових дій в ЧерніговіАвтор: Ольга Костюченко

У підвалі, під час повітряних тривог, Ольга Костюченко продовжувала свою справу – вишивала. Чоловік Дмитро волонтерив, допомагав у 18 школі, організовував допомогу місцевим мешканцям. І був саме там, коли рашисти обстріляли навчальний заклад. Дмитро дивом вижив. А от до будинків поблизу та їх мешканців докотилася сильна вибухова хвиля.

"Нас із Дем’яном ударило вибуховою хвилею. Сину навіть важко було дихати"

Приїхали чоловіки, прибрали скло та забили вікна. Це був дуже великий стрес для всієї родини. Але наступний виклик був ще більший. Коли за кілька днів по тому Дмитро їхав по воду і потрапив під мінометний обстріл. Чоловік отримав серйозні поранення та опіки. Йому зробили операцію. Перший час був в лікарні. А потім Ольга сама перев’язувала чоловіка та надавала йому допомогу. І весь цей час, не зупиняючись ні на день, вишивала.

Родина разом після повернення Дмитра з лікарні Автор: Ольга Костюченко

Україна - це краса і мистецтво, а не лише біль

Коли зникло електропостачання, вирішила не спускатися у підвал. Залишалася вдома і продовжувала роботу. Від холоду страшенно мерзли пальці. Вишивати було важко. Але справжня українська майстриня Ольга Костюченко мала мету:

"Щоб увесь світ бачив, що ми талановита нація. Ми можемо зі світом ділитися не лише своїм болем, а своїм мистецтвом, своєю красою"

Нелегко було поєднувати таку творчу роботу і з побутом, який в часи активних бойових дій значно ускладнився. Не одразу стало легше і після розблокування Чернігова.

Нещодавно майстриня завершила свою роботу, над якою працювала всі ці дні військової навали. Сорочка з неймовірної краси вишивкою незабаром радуватиме свою нову власницю.

Ольга, Дмитро та їх син Дем’ян поступово налагоджують звичне життя. Намагаються мандрувати на велосипедах, а не поспіхом їздити в пошуках продуктів. Хоча й розуміють: війна ще поруч, нікуди не пішла. Але, зізнається майстриня, вона не відчуває до ворогів ні ненависті, ні розпачу від їх дій. Лише зневагу.

"Я завжди знала, хто наш ворог. Ніяких ілюзій щодо їх дій не мала. Тож і ставлюся до них із презирством та огидою, як до тарганів"

Народна майстриня Ольга Костюченко каже, що знає з історії своєї родини, як росіяни влаштували Великий терор та Геноцид-Голодомор українців у 20 столітті. Тепер їх нащадки намагаються повторити цей шлях. Але українці, особливо чернігівці, - каже пані Ольга, - не дозволять це зробити.

"Я побачила, які сильні, мужні люди в нашому місті. Як вони об’єдналися. Багато, хто вважав Чернігів проросійським і помилявся"

А народна майстриня з вірою в ЗСУ та всіх українців вже будує плани на майбутнє. Готує нову персональну виставку вишиваних робіт й хоче, щоб вона була насамперед про красу. Красу життя на противагу мороку росії.