Старший лейтенант Дмитро після строкової служби довго не міг знайти себе у цивільному житті. Події 2014 року підштовхнули піти в армії добровольцем за мобілізацією. Служив у розвідувальній роті. У 2014-2015 роках отримав перший бойовий досвід. Хлопець зрозумів, що прагнув більшого і вступив до військового інститут танкових військ. Повернувшись у рідну військову частину, став на посаду, яку і обіймав до повномасштабного вторгнення рф. А далі все змінила війна…

Ранок 24 лютого старший лейтенант Дмитро зустрів за штурвалом БМП у ролі механіка-водія. Хоча тоді ще обіймав посаду заступника командира механізованої роти з озброєння. Та вже згодом Дмитру прийдеться прийняти командування ротою…

Напередодні вони всім офіцерським складом роти працювали над робочою картою, як раз наносили обстановку оборону. А рано-вранці 24 лютого військовому довелося сісти за штурвал БМП.

Підтримка українців допомагала Дмитру протистояти окупантам Підтримка українців допомагала Дмитру протистояти окупантам Фото: ОК "Північ"

Коли Дмитро їхав у складі своєї бригади, то не знав, чого очікувати від росіян, думав, що їхня армія – це справді потужна авіація, це сучасна зброя…

Але характер ведення бойових дій показав, що росіяни ні на що не здатні, нічого не змінилося з часів радянської армії.

Перші бойові задачі захисники виконували у районі села Халявин поблизу Чернігова

"Ми мали прикрити роботу наших "Градів", тримали один із флангів. Потім взаємодіяли з танковим підрозділом. У той час, як ворожа танкова колона рухалася в сторону Чернігова, наші танки тримали перехрестя, а ми мали допомогти. Також мала працювати артилерія".

Ворожу колону на трасі безпосередньо зустрічав командир роти Дмитра, який у бою загинув. Тому, відійшовши до Чернігова, молодий офіцер прийняв командування підрозділом на себе і разом із особовим складом став на оборону міста в районі ЗАЗу. Потім рота перемістилася на оборону міста в район Новоселівки, зайнявши визначені позиції між двома населеними пунктами.

"Саме там за характером бойових дій я зрозумів, що російська армія ні на що не здатна. По суті нас там було чоловік 40, звичайний взводний опорний пункт. Але нас 16 днів не могли звідти вибити всіма можливими способами російської армії".

По чернігівським захисникам застосовували і танки, і ствольну артилерію, і міномети, і бронеавтомобілі, і ДРГ приходили. Два рази по позиціям наших військ застосовували бойову авіацію, скинувши на окопи 500-кг бомби. Та попри всі труднощі, Дмитро акцентує увагу на особовому складі.

"Я б хотів відмітити мужність і героїзм солдат, які були зі мною. Вони продовжували виконувати завдання, не зважаючи на втрати, психологічне навантаження, щоденні обстріли. Основний удар прийняли на себе піхотинці, через що я вражений".

Вдячний наш герой мешканцям Чернігова – за неймовірну підтримку мешканців, дорослих і дітей.

СЛАВА ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ!

СЛАВА ЗАХИСНИКАМ ЧЕРНІГОВА!