Андрій Андрійович Харченко народився 13 грудня 1985 року у місті Прилуки. Тут він навчався у місцевій школі №3, із відзнакою закінчив Ладанський ліцей, після цього проходив строкову службу в смт. Десна. До початку повномасштабного ворожого вторгнення 37-річний чоловік певний час працював за кордоном, але після 24 лютого повернувся на Батьківщину та добровільно долучився до лав Збройних сил України.
Українську землю захищав у складі 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. Він був майстром відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу забезпечення самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи.
До 14 липня захисник разом з побратимами відважно стримували ворога на Луганщині. Того рокового дня підрозділ Андрія виконував чергове бойове завдання та перебував зі своїми побратимами на території місцевої школи. Внаслідок влучення артилерійського снаряду будівлю школи було зруйновано, загинуло багато військовослужбовців. На жаль, врятуватися з того пекла нашому воїну-земляку не судилося…
Вдома на нього чекали батьки, дружина та двоє дітей.
17 липня провести Героя в останню путь прийшли понад дві сотні містян: друзі, близькі, однокласники, вчителі. Труну із тілом загиблого воїна пронесли на руках центральною вулицею Прилук – Київською. В знак шани та скорботи прилучани ставали на коліна. Поховали Героя Андрія Харченка на місцевому кладовищі.
Фото: Сусрільне Чернігів
Фото: Суспільне Чернігів
Фото: Суспільне Чернігів
Джерело: Чернігівський обласний ТЦК та СП; Прилуцька міська рада; Суспільне Чернігів
