На Коропщині простлиися із Захисником Петром Торшиним, який отримав смертельне поранення під Бахмутом.
Петро Валерійович Торшин народився 3 січня 1990 у селі Риботині Коропського району. Тут він навчався, за словами вчителів був дисциплінованим та старанним, найбільше любив точні науки. Хлопець був активний у громадському житті, любив працювати руками — допомагав по господарству вдома, залюбки займався столярною справою, любив рибалити, а також грати у футбол. У складі команди «Болото» тричі ставав чемпіоном місцевих турнірів, мавши на рахунку багато вирішальних голів…
Після школи Петро вивчився в Глухівському коледжі на механіка-водія та кілька років працював електриком Нехаївської дільниці експлуатації електромереж. «Відмінний фахівець, золота людина» — так про нього згадує керівник дільниці Сергій Олексенко. Через деякий час здібний і працьовитий чоловік поїхав у столицю. Здобув вищу освіту та влаштувався працювати в «Укренерго», згодом став провідним інженером у Верховній Раді.
Фото: fb-сторінка Петра Торшина
Після повномасштабного ворожого вторгнення Петро відправив дружину і 5-річного сина закордон, а сам добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Спочатку був призваний до роти охорони, потім — переведений у військову частину. Певний час обороняв Чернігівщину, пізніше потрапив до складу 16-го окремого мотопіхотного батальйону "Полтава".
Фото: Коропська селищна рада
Про обставини фатального липневого дня розповів односелець Петра побратим Андрій Козуб. Обидва разом тримали позицію — не давали окупантам взяти село Нижнє Покровське під Бахмутом.
Ворог почав обстріл із мінометів і танків, пішла ворожа піхота, почався ближній контактний бій. Солдат Петро Торшин отримав кульове поранення в руку. Були й інші поранені. Евакуація з-під обстрілів була важкою… Наш земляк втратив багато крові, проте все ж вдалося вирватися із небезпеки. Однак справжня біда була попереду... Одна мить — евакуаційний чотиритонний броньований Hummer кинуло, наче іграшковий. Поранені, які їхали всередині, всі опинились зовні, дехто без свідомості… Все трапилося 18 липня.
Життя захисника намагалися врятувати в госпіталі міста Дніпра. Та, на жаль, серце воїна зупинилось назавжди. Він загинув від ран, отриманих під час оборони нашої України від російської орди.
Вдома на нього чекали дружина Анастасія та син Тимофій, мама, бабуся та старший брат.
Воїну навіки залишилося 32 роки…
На рідній землі загиблого Захисника громада зустріла на колінах.
Фото: Коропська селищна рада
27 липня молодого земляка, воїна, мужнього захисника, чудового сім’янина, люблячого чоловіка, сина і батька, брата, друга і побратима, прекрасну, добру і працьовиту людину - ПЕТРА ТОРШИНА із Риботина провели в останню путь. Заупокійне богослужіння відспівали в Миколаївському храмі, поховали в Риботині.
Фото: Коропська селищна рада
Фото: Коропська селищна рада
Фото: Коропська селищна рада
Фото: Коропська селищна рада
Фото: Коропська селищна рада
Фото: Коропська селищна рада
Фото: Коропська селищна рада
Фото: Коропська селищна рада
СЛАВА ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ!
ВІЧНА СЛАВА ЗАГИБЛИМ ГЕРОЯМ!
Спочивайте з миром…
Джерело: Чернігівський_ОТЦК_та_СП; Коропська селищна рада
