В Ніжині поховали Захисника Андрія Близнюка

Галина Король редактор

01 серпня 2022 08:00

Андрій Петрович Близнюк народився 10 жовтня 1979 р у Ніжині. Закінчив ЗОШ №13. Як розповідає сестра Андрія Наталія, її брат зростав веселим та життєрадісним хлопцем, брав участь в різній самодіяльності, був «душою» компанії. Дуже любив грати в футбол, навіть мріяв стати футболістом. Після закінчення 11-го класу юнак вступив до місцевого училища №35, де вивчився на водія. Потім пішов до армії, служив під Одесою. По закінченню військової служби вступив до Ніжинського агро-технічного інституту, здобув спеціальність інженер. Деякий час працював в Києві за спеціальністю, в його трудолюбивих руках «все горіло».
Чотири останні роки Андрій з дружиною та сином Нікітою проживали в Ірпіні, придбали квартиру, раділи життю.

Фото: uezd.com.ua

Після 24-го лютого чоловіку вдалося вирватися із Ірпеня та вивезти родину на Західну Україну. Сам же вирішив долучитися до оборонців Батьківщини. Андрій, який ніколи в житті не брав до рук зброї, пішов добровольцем записуватись до ТРо, але його не взяли, бо вже набрано було достатньо людей. Згодом чоловік пішов добровольцем в Наддвірнянський військомат, звідки був направлений до Новояворівського полігону, а звідти вже в Апостолово Дніпропетровської області. Він міг не піти до армії через травмоване око і поганий зір, але пішов, бо розумів, що своїми вмінням автомеханіка може бути корисним на передовій.
Андрій – майстер своєї справи, якого багато хто знав у Ніжині та Ірпені саме за його фаховість, професійність і безвідмовність. Його золоті руки оживляли найбезнадійніші мотори. Саме ремонтом військової техніки він і займався на передовій.

Сестра та дружина Андрія згадують, що він мав позитивний настрій та всіх завжди підбадьорював. Після перемоги хотів з побратимами приїхати до Ніжина та відсвяткувати цю подію.

Але цього вже ніколи не станеться... 22 липня під час виконання бойового завдання Захисник потрапив під ворожий ракетний обстріл в місті Апостолово на Дніпропетровщині - отримані травми виявилися несумісними з життям.

Андрія не стало. Немає прекрасної, щирої, доброї душі Людини. Його вбила російська армія, російська ракета, російська загарбницька війна.

Крім дружини, сина і сестри в Андрія залишились мама та 82-річна бабуся.

29 липня Ніжин провів солдата Андрія Близнюка в останюю путь. До Собору Всіх Святих прийшли рідні, друзі, товариші, однокласники, ніжинці, щоб назавжди попрощатися із мужнім та хоробрим воїном. Поховали Захисника на фрунзівському кладовищі.

Фото: nizhyn.city