Срібнянщина поховала земляка, Захисника Павла Радченка, який загинув на Донеччині.
Хто повідомляє: Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки; Срібнянська селищна рада; Газета "Срібнянщина".
Павло Миколайович Радченко народився 5 лютого 1972 року в селі Дейманівка Прилуцького району. Тут виріс, закінчив вісім класів місцевої школи. Після закінчення десятирічки в Гурбинцях, юнак вступив до Ніжинського агротехнічного коледжу та здобув кваліфікацію молодшого спеціаліста за спеціальністю "Механізація сільського господарства". Потім хлопець був призваний на військову службу.
З 1997 року по кінець 2015 року Павло Радченко служив в органах внутрішніх справ України інспектором ДПП відділу ДАІ, водієм, інспектором дозвільної системи.
У листопаді 2016 року пішов на військову службу за контрактом до 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. За три роки служби наш земляк неодноразово брав участь в антитерористичній операції на Сході України, а після закінчення строку контракту звільнився з військової служби за вислугу років.
Після повномасштабного ворожого вторгнення Павло вирішив повернутися до лав Захисників, аби вкотре зі зброєю в руках боронити рідну Батьківщину від загарбника. Так він потрапив до 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи, у складі якої боронив територіальну цілісність та недоторканість нашої держави. Під час служби у Збройних силах України він ніколи не шукав легких шляхів, не боявся брати на себе всю повноту відповідальності у боротьбі з ворогом, не ховався за спини побратимів. Йому б ще жити та жити, дочекатись Перемоги. Але, на жаль, доля розпорядилася по іншому…
8 серпня під час бою з противником біля населеного пункту Виїмка Донецької області солдат Павло Радченко отримав важке поранення. На жаль, воно виявилось несумісним із життям…
11 серпня свого земляка Героя в останню путь проводжала численна Срібнянська громада. До найглибших закутків душі діставали слова і музика пісні “Пливе кача по Тисині…”, під яку траурна процесія пройшла Срібним. Плакали жінки, не стримували сліз чоловіки, які живим коридором стояли на колінах, проводжаючи Героя.
Поховали загиблого Захисника на його малій батьківщині в с. Дейманівка поруч із могилою батька.
Пам'яті свого рідного та земляка в соцмережі залишилися такі дописи:
"Пам'яті нашого героїчного братика, дядька, нашого Захисника, опору і підтримку, ПАШІ РАДЧЕНКА! Пишаємося. Але дуже болить. Пам'ятаємо, як завжди, любимо. Легких тобі хмаринок, братику, рідненький", - Регіна Польова.
"Пашу я добре знала зі школи. Він був добрим, веселим і щирим. Таким ми його і будем пам'ятати. Він наш герой, захисник, мужній і хоробрий воїн. Царство небесне і вічний спокій", - Валентина Закутня.
СЛАВА ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ!
ВІЧНА СЛАВА ЗАГИБЛИМ ГЕРОЯМ!
Спочивайте з миром…
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
