27 вересня святкується Всесвітній день туризму. Свято усіх, хто пов’язаний з цією сферою, свято усіх туристів та поціновувачів подорожей. Чи можна говорити про туризм за часів війни? Чи є перспективи у цієї галузі в Чернігові? На ці та інші питання нам відповіла Катерина Литвин, заступниця начальника управління культури та туризму ЧМР.
Здається, війна та туризм — поняття абсолютно несумісні. Проте, життя триває і навіть зараз люди, дотичні до туристичної галузі, не опускають рук, вони починають думати, планувати, як відроджувати український туризм після перемоги. Як це відбувається в Чернігові розповідає Катерина Литвин, заступниця начальника управління культури та туризму ЧМР.
Катерина ЛитвинФото: Фото зі сторінки Катерини Литвин у Facebook
Чи можна сказати, що зараз в місті є туризм як такий? Чи все поки в замороженому стані і відкладається до перемоги?
- Не можна сказати, що ми абсолютно все відкладаємо. Бо туризм навіть у 2022 році є. Щоправда, він змінив вектор. Якщо, наприклад, останніми роками ми поступово працювали над тим, як виходити на міжнародну аудиторію, як подавати інформацію про Чернігів іноземцям, то весна цього року, звісно, все змінила.
І як би страшно і неправильно це не було, але ця війна стала можливістю заявити всьому світу і про Україну, як єдину державу, і про Чернігів зокрема. Зараз всі знають про наше місто, що стало форпостом на шляху до Києва, що стало справді незламним. І, при цьому, воно зберегло пам’ятки архітектури! І це величезне щастя!
Чернігів на шпальтах іноземних виданьФото: Фото з особистої сторінки Катерини Литвин у Facebook
Чи приїжджають зараз у місто туристи?
- Насправді так! З весни у місті побувала величезна кількість іноземних журналістів, які написали про Чернігів. Якщо говорити про діловий туризм, то він активно повертається. Не так давно мала розмову з управляючим готелем “Reikartz”, то він сказав, що в будні взагалі немає вільних кімнат, бо бізнес в місто повернувся майже в тому об’ємі, як до війни! Якщо говорити про туристів, що приїжджали в місто на вікенди, то тут є, звісно, прогалини. Є і страх поки, і не всі ще готові їздити до нас.
Проте, деякі кияни — наша цільова аудиторія — особливо ті, які закохалися в Чернігів раніше, на відвідини до нашого міста все ж заїжджають. Також під кінець літа почали з’являтися гості з Луцька, приїжджали кілька невеликих груп з Борисполя. В Антонієвих печерах був прилив відвідувачів на Феодосія — це паломницький туризм. Ну і пишуть мені час від часу наші “постійні” туристи, що вони у вересні — на початку жовтня планують відвідати місто.
Як змінилась робота туристичної сфери в місті?
- Якщо говорити про нас, то ми продовжуємо співпрацю з нашими гідами. Ось буквально цими вихідними ми з Лесею Федоренко апробували вело маршрут, який може бути доволі популярним в майбутньому. Особливо враховуючи, що у нас у ТІЦ зараз з’явились три безкоштовні велосипеди, які ми можемо надавати гостям.
Є ще такі собі “маршрути пам’яті”. У квітні Державне агентство розвитку туризму зробило розсилку на міста з тим, щоб ми почали напрацьовувати такі маршрути пам’яті. Зараз напрацьовується певний “кодекс” туриста, який приїздить на такі екскурсії і проводиться робота з гідами, які на таких маршрутах працюватимуть. Тут потрібна певна психологічна підготовка. Я вважаю, що такі екскурсії може проводити лише місцевий гід, хоча для тих, хто тут перебував під час активної фази війни, це може бути доволі важко. Особливо, якщо туристи просто приїжджатимуть, грубо кажучи, “селфі зробити”.
Два тижні тому ми апробували один подібний маршрут, який має привернути увагу до пам’яток, що постраждали під час обстрілів. Ми їх подаємо в хронологічній послідовності з початку війни: це лютий, це березень, це квітень. Але акцент все ж на культурну, освітню складову: обов’язково розказуємо про саму пам’ятку, її історію, а потім вже кажемо про обстріли і т.д. І я побачила, що навіть місцевим мешканцям, які були на цій екскурсії, це було дуже цікаво! Бо не всі бачили, не всі знали, про якісь руйнування і тепер лише про це дізнаються. Тож, такий формат теж буде мати попит.
Яка ще робота ведеться в ТІЦ зараз?
- Багато всього. Ще у квітні ми створили базу усіх пошкоджених пам’яток, відфотографували, зробили з квадрокоптера підйомки — це та база, яка на сьогодні дуже нам потрібна. От проводили в місті Дні європейської спадщини, найближчими вихідними буде міжнародний конгрес в Каунасі, в якому я погодилась взяти участь онлайн, плануємо вже круглий стіл з Інститутом історії, проводимо фотоквести для малечі, квести для дорослих…
Напрацьовуємо туристичні продукти, бо ми маємо бути готовими до того, щоб з ними вийти після перемоги, коли люди почнуть їздити Україною. Я, до речі, впевнена, що ще більш активно почнуть саме нашою країною подорожувати, бо всі ми тепер чітко вивчили мапу України, вболіваємо за кожне місто і це все для нас дійсно стає рідним, важливим. І від того захочеться потім все це своїми очима побачити. Та й іноземних туристів тут однозначно побільшає!
Ну а зараз ми всі перелаштувались і працюємо, кожний по-своєму, на перемогу. Хтось волонтерить, хтось пішов захищати Україну зі зброєю… Я насправді захоплююсь нашою туристичною спільнотою, цими людьми! Тож, однозначно, перемога не забариться, все буде Україна і все буде туризм!
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
