Навчальні заклади Чернігова під час активних бойових дій у лютому-березні 2022 року прихистили в своїх підвальних приміщеннях чимало людей. Школа №3 також відчинила двері для місцевих жителів, які шукали захисту та укриття від ворожих снарядів та авіабомб.

Повідомляє: благодійний фонд SavED; Українська правда

У Чернігові росія знищила та пошкодила багато освітніх закладів міста. 25 із 34 шкіл Чернігова були пошкоджені, а 2 зруйновані вщент російськими авіабомбами. Чернігівська школа №3 – одна із тих, яким у Чернігові пощастило, адже її приміщення майже не постраждало. З першого дня повномасштабного наступу в підвальному приміщенні навчального закладу ховалися люди.

Вранці 24 лютого директорка школи Олена Яковчук поспішила до школи, щоб скоординувати роботу вчителів та заховати матеріальні цінності, особові справи, трудові книжки працівників.

"Десь о 12 у нас була перша сирена. Всі, хто був у школі, спустилися приміщення тиру. Нас було семеро, враховуючи моїх двох онуків, бо вони в той день ночували у мене. Та вже надвечір була майже сотня людей".

Навчальний заклад відчинив двері для всіх, хто сюди приходив. Сховище школи змогло вмістити понад 300 людей. Тут ховалися учні школи, випускники, містяни. Було не легко, траплялися і трагедії.

"Була вагітна жінка на 9-му місяці. Вона народжувала 7 березня, а 5-го в неї загинув чоловік. Мабуть, було найстрашніше, коли я цій вагітній дружині повідомляла, що її коханий загинув", - говорить пані Олена.

На жаль, від рук росіян загинуло троє учнів школи.

Богдан і Данило, учні 5-го і 8-го класів разом з мамою виїхали під Чернігів у село Красне. Згодом жінка вирішила евакуювати синів у безпечніше місце, оскільки Красне постійно обстрілювали окупанти. 5 березня родина потрапила під ворожий обстріл — росіяни таки вбили маму і двох дітей.

"Вона постійно поривалася, щоб вивезти дітей. А Красне було так розташовано, що стріляли з обох боків. І в якийсь момент, зі слів дідуся, у неї здали нерви, вона сіла в машину, посадила синів і буквально від’їхала метрів 300, і в них поцілили. Троє на смерть, на його очах", – переповідає директорка.

А 9 березня загинув ще один учень школи.

"Його з Чернігова намагався вивезти брат. Вони потрапили під обстріл. Потім до травня навіть не могли знайти його могилу", – каже Олена Яковчук.

У той час нормальним було вже те, щоб людина та її близькі просто живі та знаходилися у відносній безпеці.

savED
savED
savED
У сховищі школи могли сховатися 300 осіб

Навчання у школі відновили наприкінці березня. Спочатку проводили заняття для учнів в укритті, а коли закінчилися обстріли до навчального закладу почали приходити діти та вчителі з інших шкіл.

"А можна до вас? Ми чули, що у вас уроки". І коли ми дивилися на дітей, це нас рятувало. Вони просили – то м’ячик, то бадмінтон. Діти як діти, вони почали трішки один одного реанімувати. І це, звичайно, вже почало так повертати до життя", – каже пані Олена.

Деякі вчителі, тільки-но виїхавши у більш безпечні місця, одразу відновили дистанційні уроки. Попри те, що Чернігів дуже постраждав від обстрілів і вибухових хвиль, учні повернулися до школи, а відсоток першачків становить приблизно 80% від торішнього. Саме тому в Чернігові ремонтують школи, облаштовують в них укриття, адже діти хочуть вчитися.

Слідкуйте за нами в Telegram!

Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!

Словник перемоги: тракторні війська, трофеї, тривожна валізка, тероборона