Коли у квітні 2022-го у Чернігові нарешті вщухли російські обстріли — батьки з дітлахами вийшли з підвалів. Люди побачили, що залишилося в місті від ворожої навали. 28-річний футболіст місцевого "Чернігова" Максим Чаус вирішив відволікти дітей від жахливої картинки, що була навкруги, залучивши їх до спорту. Молодий чоловік започаткував для малих чернігівців волонтерські тренування. Взявся за те, що знає найкраще — футбол. Охочих поганяти м’яча виявилося чимало. Згодом, під керівництвом тренера, десяток футболістів перетворився на кілька дитячих команд різного віку. Максим Чаус створив у місті дитячий футбольний клуб "Північ".
Відтоді минув рік. Редакція сайту Чернігів.City розпитала невгамовного тренера: навіщо у скрутний час взявся за дитячий футбол і чи задоволений результатом?
Тренувалися на спортмайданчику біля бомбосховища
Ще школи не працювали, а в одному з мікрорайонів Чернігова Максим Чаус вирішив відновлювати спортивне життя. Футболіст влаштував для дітей волонтерські тренування, аби діти нарешті змогли вийти з підвалів і бомбосховищ та виплеснути свою енергію і напругу. Діточкам треба було відволіктися — привести до ладу свій психологічний стан, каже Чаус.
“У мене виникла ідея зробити для дітей безкоштовні тренування. Через оголошення зібрали дітей від 5 до 15 років. Нас було два тренери, ми мали деякий свій інвентар, футбольні м’ячі. Спочатку приходило п’ять діточок, потім десять. Охочих ставало дедалі більше. Заняття проводити два рази на тиждень, а коли дітей додалося — тричі на тиждень”, — згадує Максим.
Тренувалися на спортмайданчику біля бомбосховища, бо безпека, як тоді, так і зараз — на першому місці. З хлопцями займалися і рухливими іграми, і футболом.
Звістка про безкоштовні спортивні тренування дуже швидко розповсюджувалася серед батьків і дітей, тож згодом до них приєднувалися охочі навіть з інших мікрорайонів міста.
Максим Чаус, ФК "Північ"
Заняття складалися з загальної розминки, потім переходили до різноманітних естафет і врешті бралися до вправ із м’ячем. На тренування ходили й дівчата, дехто з них долучався й до футболу. Згодом з'явилися групові тренування.
Під час проведення тренувань, стало зрозуміло, що дітки тягнуться до спорту. Навіть ті, хто ніколи не грали у футбол, мають необхідні для цього виду спорту якості: в когось це швидкість, у іншого - техніка. А у деяких це просто бажання бігати і вчитися грати у футбол.
Побачивши спортивний азарт серед підлітків, до Чауса прийшла ідея зробити свій футбольний клуб. Зареєстрував ФК “Північ”, як громадську організацію. Став директором і головним тренером клубу. З часом розпочався набір дітей приблизно одного віку: 2013, 2014, 2015 року народження. Потім з’явилася молодша група з тих, кому шість років. Нині набирають ще менших.
"Саме найцінніше, що я бачив, у дитини палали очі"
За рік існування клубу юні чернігівці об'їздили чимало турнірів, як у Чернігові та області, так і у Києві, Славутичі. Під час такої практики дитина краще зростає, як спортсмен, ніж під час звичайного тренування. З кожним чемпіонатом вони краще починають грати, загартовуються, каже головний тренер.
Максим не дуже любить виділяти когось із вихованців. Проте, погодився розповісти про лідерів дитячого клубу.
Один з них, Ілля Казмерчук, займається футболом вже три-чотири роки. Тоді, ще у ФК “Десна”, Чаус брався тренувати дітлахів у третій групі, як то кажуть “з нуля”. Спочатку у хлопчика нічого не виходило, проте у нього було велике бажання грати.
Ілля Казмерчук, ФК "Північ"
Максим пригадує: “Саме найцінніше, що я бачив — у дитини палали очі. Хлопчик мав прекрасну швидкість. І коли його почали забирати у другу групу, я його звичайно відпустив. Для Іллі це був шанс, конкуруючи з сильнішими хлопцями, рухатися далі, стати кращим”.
Однак, потренувавшись в іншій команді два-три місяці, він повернувся назад — у третю групу. Наразі Ілля перейшов у створений Чаусом новий клуб “Північ”.
Максим підопічним задоволений: “За рік Ілля став одним із лідерів мої команди. Він добре конкурує з іншими футбольними клубами: “Десна”, “Чернігів”, “Юність”. Тож тренери-конкуренти бачать, що хлопчик значно виріс, як футболіст. У нього гарне майбутнє”.
Недарма кажуть, що треба потрапити саме до “свого тренера”, який розкриє всі вміння й здібності дитини. Випадок з Іллею Казмеруком — тому доказ.
А в групі хлопців 2016 року народження спочатку усі були однаковими. За місяць-два декілька хлопців почали виділятися з поміж інших. Вони проявили характер і лідерські якості, серед них — Микита Меховський.
Микита Меховський, ФК "Північ"
“З кожним тренуванням, я бачу як він прагне стати ще кращим. В нього є свої індивідуальні досягнення: в трьох турнірах отримав три титули “Кращий гравець”. Він грає лівого захисника, в нього “крута ліва нога”. І Микита також моя надія, думаю, що в нього все складеться і він стане футболістом”, — розповів наставник.
У футбольному клубі, окрім Максима Чауса, хлопців тренують ще два тренери. Чаус каже, коли шукав помічників, то робив ставку на молодих фахівців. Переконаний, що саме такі хлопці можуть передати вихованцям свою енергію і знання, що отримали свого часу у дитячій футбольній школі.
Максим розповідає: “Я знав таких хлопців у Чернігові, покликав у свій клуб і вони не відмовили. Олександр Бондар і Владислав Єфименко. Молоді хлопці з вищою освітою. Грали у футбол, Владислав й нині грає на чемпіонаті аматорського рівня”.
Олександр Бондар і Владислав Єфименко з вихованцями
Діти до молодих наставників тягнуться. І це дуже добре, додає головний тренер.
За перемогу слід похвалити, після програшу — підбадьорити
ФК” Північ” - новий дитячий футбольний клуб і спонсорів ще не має. Усі витрати лягають на плечі батьків. Кожна поїздка на будь-який чемпіонат обходиться щонайменше у шість-сім тисяч гривень: організація транспорту, харчування та проживання.
“Ще відгукнулися мої колеги, футболісти з ФК “Десна”: Олександр Філіпов, Денис Безбородько, Андрій Гітченко. Вони дуже допомагають втілити мрію наших діточок”, дякує Чаус футбольним зіркам.
Максим зізнається, що робота з дітьми — найважча праця, яка тільки може бути. У них дитяча психологія і формується характер, потрібно розуміти кожного, знайти індивідуальний підхід.
“З ними треба дуже багато розмовляти. За перемогу слід похвалити, після програшу — підбадьорити. Не сварити, бо ми намагаємося працювати по-європейському, маємо вказати дітям на помилки, яких вони припустилися під час гри. Також настанови стосуються того, як можна було зіграти, а чого не слід було робити на полі”, — зазначає головний тренер ФК “Північ”.
Звичайно, після програшів у декого з членів команди емоції виливаються “у сльози” або бурхливі обговорення між однолітками. На думку Максима Чауса, ці емоції є підтвердженням того, що вони переживають за свій результат і хочуть виграти.
У футбольному клубі народжуються власні традиції - відзначати успіхи. На турнірі у м.Славутич, “Північ” зайняла третє місце серед 12 команд. Повернувшись додому, влаштували дітям велике свято: у кафе купили всім сік і піцу.
Нещодавно виграли дві гри на чемпіонаті Дарницького району Києва. Всі були в гарному настрої й заїхали в столиці у МакДональдс.
Одна з груп ФК "Північ"
Чаус вважає, що такі заходи згуртовують колектив: “Це дуже добре, коли діти не тільки разом тренуються на футбольному майданчику, а й товаришують поза його межами, стають друзями. Тому ми збираємось і молодшими групами, і старшими”.
Футбол — один із найпопулярніших видів спорту в нашій країні. Майбутній успіх спортсмена народжується саме завдяки таким дитячим футбольним школам, яку формує Максим Чаус. Тут відбувається не тільки фізичний розвиток дитини. В клубі хлопчики починають розуміти, що таке командний дух, налагоджують товариські стосунки та формуються, як особистості. Як майбутні футболісти, можливо, молодіжної та національної збірної України.
Переселенець зі сходу "зливав" до РФ дані про оборону Чернігівщини. Відтепер сидітиме за ґратами
