В Новгород-Сіверській громаді, на північному кордоні України, спостерігається зростання зсувних процесів через обстріли, рясні дощі та втручання людини у природні ландшафти. Зсуви не лише створюють реальну загрозу для жителів, але й посилюють ерозію ґрунтів, загрожуючи родючості земель. Громада тепер стоїть перед викликом не лише відновлення інфраструктури, але й реалізації стратегій зміцнення ґрунтів і запобігання подальшим зсувам.
Експертка з цивільного захисту БФ «Право на захист» Марини Туренок пояснила чим небезпечні ці процеси та алгоритм поведінки в зоні зсуву.
Марина ТуренокФото: БФ "Право на захист"
Зсув ґрунту - одна з наймасштабніших проблем людства
Новгород-Сіверська міська територіальна громада Чернігівської області розташована на північному кордоні України з рф, внаслідок чого відбуваються постійні обстріли прикордоння, знищення інфраструктури й природних ресурсів, забруднення вибухонебезпечними предметами та замінування території громади. Місцевість також страждає від підтоплень та зсувів ґрунту. Ці явища можна спостерігати й безпосередньо в межах міста Новгород-Сіверський.
Руйнівними наслідками зсувів ґрунту можуть бути завалені дороги, пошкоджені будівлі чи інші об’єкти інфраструктури, а також створення ризику для життя та здоров’я людей.
Протипаводковий захист населених пунктів, територій та об’єктів від затоплення також є життєво важливим для громади. Необхідне впровадження комплексного регулювання річища Десни з урахуванням розвитку річищних процесів і прогнозуванням його можливих змін за впливу гідротехнічних та інженерних споруд. Сучасними методами протипаводкового захисту, зокрема за допомогою гідротехнічних регуляційних споруд, можна регулювати річища річок суббасейну Десни.
Координаційна зустріч з Новгород-Сіверською громадоюФото: БФ "Право на захист"
У межах проєкту, який втілюється разом із партнерами Консорціуму 3Р, БФ «Право на захист» здійснює на території Новгород-Сіверської громади такі ключові активності:
- Розроблення пакета заходів з управління ризиками й забезпеченням відповідності на рівні спільноти з метою створення потенціалу для підготовки та пом'якшення наслідків стихійних лих.
- Надання експертної підтримки громаді для ідентифікації потреб у місцевій системі цивільного захисту та інфраструктурних системах, зосереджуючись на підході «відбудувати краще, ніж було», зокрема шляхом оцінювання потреб громади
- Проведення освітніх тренінгів з метою підвищення спроможності громад у сфері цивільного захисту за принципом «відбудувати краще, ніж було».
- Розроблення планів «відбудувати краще, ніж було» на рівні громади з метою підвищення їхнього потенціалу у сфері цивільного захисту, реагування, готовності й ефективного відновлення після настання надзвичайних ситуацій.
- Здійснення заходів з адвокації та розширення можливостей обговорення відновлення громади на вищому рівні на основі всебічного місцевого досвіду.
Ґрунти — тонко збалансовані компоненти природних екосистем, що перебувають у динамічній рівновазі з усіма іншими складниками біосфери. В умовах інтенсивного використання, вони часто втрачають свою природну родючість, деградують чи навіть цілком руйнуються. Зрозуміло, що деградація ґрунтів і ґрунтового покриву відбувається там, де наша діяльність може бути визначена як нераціональна, екологічно необґрунтована, невідповідна природному потенціалу конкретної території.
До деградованих земель зокрема належать: земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо.
Тож зсуви ґрунту й повені можна віднести до наймасштабніших проблем, з яким сьогодні стикається людство.
Причиною зсуву може бути:
- перезволоження ґрунту дощовими опадами;
- танення снігів;
- землетруси;
- підмив схилів;
- непродумана діяльність людини (вибухові й земляні роботи, вирубування лісу на схилах пагорбів тощо).
Активізація зсувів залежить від інтенсивності постачання ґрунту підземними й поверхневими водами. Об'єм ґрунту, що зміщується під час зсуву, може становити від декількох сотень до тисяч мільйонів кубометрів, а швидкість коливається від декількох метрів на рік до декількох метрів на секунду.
Зсуви найчастіше виникають на берегах річок і водойм, на гірських схилах (з крутістю 20° і більше) в будь-яку пору року. Вони виникають також під час землетрусів і вивержень вулканів, можуть руйнувати населені пункти, знищувати сільськогосподарські угіддя, створювати небезпеку для трубопроводів, ліній зв'язку, електропередач тощо. Окрім того, зсуви можуть перегородити долину, створити завальне озеро і сприяти утворенню паводків.
Приклади з історії
У 1911 р. на Памірі в Таджикистані сильний землетрус спричинив гігантський зсув. Сповзло близько 2,5 млрд м3 гірської породи. Було завалено кишлак Усой із його 54 мешканцями. Зсув перегородив долину річки Мургаб і створив завальне озеро, яке затопило кишлак Сараз. Висота цієї природної дамби досягла 300 м, максимальна глибина озера — 284 м, довжина — 53 км.
Зсув 1961 р. у житловому масиві Києва (Куренівка) призвів до значної кількості людських жертв. Радянська влада замовчувала цей факт. Зсувні процеси на території нашої країни відбуваються і зараз.
Через рясні дощі й повені, спричинені зміною клімату, деякі населені пункти стають вразливими до зсувів ґрунту, що потребує додаткових заходів з укріплення схилів.
Захист території від підтоплення та ерозійні явища є значною проблемою нашої держави. Негативні наслідки від затоплення водою у періоди повеней та весняного сніготанення спостерігаються на 27 % території України. Найбільшої шкоди від затоплення зазнають гірські й передгірські райони Українських Карпат, Полісся, придунайські та придніпровські території. Процесам підтоплення піддається 17% території України.
Знання правил — запорука безпеки в критичні ситуації
Алгоритм дій під час зсуву
- Реагуйте на інформацію. Дійте залежно від ступеня загрози й швидкості зміщення зсуву.
- Зберігайте спокій. У складних ситуаціях намагайтеся зберігати холодний розум й уникати паніки.
- Підготуйтесь до евакуації. З'ясуйте місце збору для евакуації від місцевих органів влади.
- Подбайте про своє майно. За повільного руху зсуву (декілька метрів на місяць) якщо є можливість, вивезіть майно в безпечніше місце; відключіть усі мережі постачання; щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки й вентиляційні отвори; шибки захистіть віконницями або щитами.
- Дійте негайно. Терміново евакуюйтеся в безпечне місце в разі швидкого зсуву: понад 0,5–1 метра на добу.
- Допоможіть іншим. Попередьте сусідів, надайте допомогу дітям, особам з інвалідністю та літнім людям. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
- Зберіть лише необхідне. Швидко одягніться, візьміть документи й зберіть найцінніші й найнеобхідніші речі, запас харчових продуктів на декілька днів, ліки, кишеньковий ліхтарик і радіоприймач на батарейках.
- Підготуйте помешкання. Від'єднайте електроприлади від електромережі, вимкніть газ і систему нагрівання, загасіть вогонь у печах. Виведіть худобу на безпечнішу місцевість, а якщо немає часу, відчиніть хлів дайте худобі можливість урятуватися.
- Не користуйтесь ліфтом. Його може заклинити через перекіс будинку.
Алгоритм дій після зсуву
- Оцініть ситуацію. Зберігайте спокій.
- Допоможіть іншим. За можливості надайте допомогу постраждалим, викличте швидку для тих, хто її потребує. За необхідності допоможіть рятувальникам визволити постраждалих.
- Перевірте помешкання. Переконайтеся, що ваше житло не пошкоджено. Обережно огляньте стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Будьте обачні, може статися повторне обвалення.
- Перевірте, чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами, не вмикайте їх доти, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.
- Не користуйтеся без потреби телефоном. Він має бути вільним для зв'язку з вами.
- Дізнайтеся, як отримати допомогу. З'ясуйте у місцевих органів влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги постраждалому населенню.
Стратегія боротьби
Проблема деградації земель в Україні є актуальною та гострою. Для боротьби зі зсувами створюють берегоукріплювальні й дренажні споруди, схили закріплюють забитими палями, насадженням рослинності. Залежно від кута нахилу, кліматичних умов і навантаження, вживають індивідуальний набір заходів: від озеленення (коли рослини тримають ґрунт своїм корінням) до більш технологічних, як-от застосування георешіток чи габіонів, які можуть стримати ґрунт.
Варто пам’ятати, що ліси справді є важливим елементом адаптації до зміни клімату й запобігання зсувним процесам. Дерева не тільки стримують гірські породи, укріплюють береги річок, а й можуть виконати роль буферної зони в разі виникнення загрози зсуву ґрунту. Стійкий, здоровий ліс здатен захистити населені пункти, окрім цього, надавши захист від селів.
Згідно з Конституцією України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це обумовлено винятковим значенням землі, яка є головною матеріальною основою довкілля, необхідним засобом формування, розвитку і поширення рослинності, водних об’єктів, є основою територіальної цілісності держави, сільського й лісового виробництва.
Тому боротьба, зокрема із підтопленням і зсувами ґрунту, має бути невіддільною частиною комплексного розвитку земельних ресурсів в інтересах їхнього стійкого розвитку для запобігання й скорочення деградації земель та відновлення вже постраждалих місцевостей.
