Бути мамою підлітка — це та ще гойдалка. Хоча ні. На гойдалці ти хоча б знаєш, куди тебе зараз гойдне, а тут — безліч варіантів і повний сюрприз кожного разу.
Від кошеня до наїжаченого буркотуна
Однієї хвилини у тебе найлагідніше кошеня, яке цьомає у щічку, ніжно обіймається та взагалі просто “мі-мі-мі”. А іншої — наїжачений буркотун, який гиркає у відповідь на кожну твою фразу, закочує очі від кожного слова і взагалі усіма можливими способами робить вигляд “мама, ти взагалі нічого не розумієш”.
Одного дня твоє чадо збирається підкорити світ, написати бестселер, стати зіркою найкращого фільму в світі та винахідницею усього, що ще можна винайти. А іншого вона лежить овочем на ліжку, годинами не відриваючи погляду від телефону і заявляє, що взагалі нічого в житті не хоче і “чому не можна так просто все життя пролежати, бо я так хочу, нафіга мені та освіта”.
В якийсь день їй подобається зелений колір, а наступного — це просто табу. Однієї хвилини вона хоче уваги, а іншої — щоб її дали спокій. За один день їй в голову може прийти бажання постригтися, пофарбуватися, назавжди залишити наявну довжину волосся, бо воно гарне, зненавидіти своє волосся, бо воно жахливе…
Я підліток — в мене завжди є привід для суму
Нещодавно в одному серіали почула діалог: “Ти чого сумна, що сталося?” “Я дівчинка підліток — в мене завжди є привід для суму”. І це повна правда! Ніхто не вміє так вправно колупатися у собі, своїй зовнішності, характері і особливостях, знаходячи недоліки буквально в усьому, як дівчата-підлітки! І тільки у 15 років можна з такою переконливою трагічністю заявляти: “я залишуся сама назавжди, кому я така потрібна!”
На кожний твій аргумент у будь-якій суперечці у підлітка є три. Причому я не втомлююсь дивуватися, з якою вправністю вона відбиває будь-що фразами на кшталт: "в мене гормональні стрибки" і "з підлітками треба бути більш терплячою!" — обізнані вони всі зараз, страшне!
А ще, можна хоч 100500 разів розповідати про щось корисне/потрібне, як от про правильне чищення зубів чи там вправи для зняття втоми, але це або проходить повз вуха, або стає черговим приводом закотити очі. А за деякий час та ж інформація, проте почута у Тік-Тоці чи у Інстаграмі подається як світове відкриття та одкровення і “о, клас, чого я так раніше не робила”! (Так, так, я знаю, що це все ок, зміна авторитетів і все таке).
І ти ніколи, Ніколи не можеш вгадати, яка сторона твого підлітка включиться просто зараз, тож доводиться бути у стані бойової готовності 24/7. Я не жаліюся — в мене найкраща дочка у світі! Але оцей підлітковий вік — це та ще розвага! І, як я розумію, це ще самі квіточки…
