Перейменувати сквер ім. М. Попудренка та перенести звідти братську могилу. Такі питання днями підняли відомі чернігівські історики на зустрічі з міським управлінням культури та туризму.

Братська могила у центрі міста

Автор: З мережі Інтернет

Чи доречно, що у місці, де щодня прогулюються гості та туристи, і часто, через необізнаність, що у них під ногами, на могильних плитах можуть гратися діти, знаходиться братська могила.

Це поховання 24-х воїнів Червоної армії, які загинули у Другій світовій війні під час визволення Чернігова і форсуванні Дніпра у вересні-жовтні 1943 року.

Поховання воїнів під час Другої світової війни в центрах міста - це була швидше пропаганда, а не пам'ять і повага до загиблих, каже історик та директор обласного історичного музею ім. В. Тарновського, Сергій Лаєвський.

- Переважна більшість з них, якщо не всі, загинули, або на Дніпрі, або навіть за Дніпром. Ті воїни, які загинули безпосередньо в боях під Черніговом, на околицях, або в середмісті, то вони поховані на кладовищі (Старобілоуська братська могила), - каже Лаєвський.

Зважаючи на це, історики пропонують перенести поховання у інше місце, де буде по-перше, не так гамірно, а по-друге - місце буде більш доречним для вічного спочинку.

Присутні на зустрічі розглянули відразу кілька варіантів для перепоховання. Відомий історик Олександр Коваленко запропонував Болдину гору.

- Це можна було б облаштувати належним чином, і в такий спосіб вшанувати, і полеглих, і цю локацію, призабуту з цілої низки причин, починати відроджувати, - вважає директор навчально-наукового інституту історії етнології та правознавства ім. Лазаревського, Олександр Коваленко.

На думку історика Сергія Леп’явка, доречніше було б перенести поховання з центру міста на кладовище “Яцево”. Аналогічно як це зробили з могилами Миколи Попудренка та Василя Капранова, які у свій час були перенесені зі скверу.

- Повага до мертвих - це перенести їх туди, де їм має бути місце. У нас на Яцево сформований прекрасний Меморіал полеглим у Другій світовій війні. Там відведено візуально з півгектара землі і все зроблено для меморіалізації, - каже історик Сергій Леп’явко.

З ним погоджується і представник Інституту нацпам’яті в Чернігівській області, Сергій Бутко. Він вважає, що більшість чернігівців та гостей міста просто не знають про поховані у сквері рештки.

- Моє репрезентативне опитування, причому абсолютно випадково, з’ясувало панічну річ. Дуже багато містян і гостей не вважають могилу - могилою, - говорить Сергій Бутко.

Перейменування скверу ім. Миколи Попудренка

Цей сквер з’явився у нашому місті у 1850 році і до сьогодні змінив чимало назв. Він був Театральним, імені Заливчого, Піонерським, Попудренка.

У 2021 році до цього питання повернулися зному. Історики вважають, що називати цей простір іменем партизанського командира Миколи Попудренка не можна і пропонують два варіанти - Магістратський сквер або імені Левка Лук’яненка.

Хто має прийняти остаточне рішення у цих питаннях?

Остаточне рішення щодо перейменування та перепоховання має затвердити Чернігівська міська рада.

Зараз же ці питання передали на опрацювання комісії з питань міської топоніміки, охорони та збереження історико-культурного середовища Чернігова