Сайт Чернігів.City згадує, як жило місто на зламі епох в передчутті Незалежності. Екскурс в минуле провів доктор історичних наук, автор кількох книг про Чернігів - Сергій Леп'явко.
Тотальний дефіцит, талони та речі “по блату” - головні атрибути останніх років Союзу
Фото ілюстративне
- Погіршилось становище в магазинах у другій половині 1989 року. В розряд дефіциту перейшло м'ясо та масло. Дитячі колготки чи трусики ми могли купити раз у квартал і то по талонам. Побутові промислові товари стали недоступними, - згадує Сергій Леп'явко.
Аби розподілити між жителями області товари першої необхідності рівномірно, на роботах видавали так звані талони, з якими ті приходили до магазинів і за власні кошти купували необхідне в спеціальні проміжки часу.
Точка кипіння: ковбасна революція
Різдвяний вечір 1990-го року. Перехрестя вулиць Рокоссовського та Доценка. Там стається аварія: “Волга” тодішніх владців перекинулась і з авто на землю вивалилися дефіцитні продукти : ковбаси, сир, птиця.
За деякий час кількість перехожих, які зупинилися подивитися на таке “диво”, почала різко рости. Аварія переросла у мітинг. Натовп поставив машину на колеса та потягнув її до центру міста.
“Волгу” дотягнули до площі, де і продовжувався стихійний протест. Наступного дня він розгорівся з новою силою, учасники виголосили вимоги спрямовані проти комуністичної партії. Домовлятися з чернігівцями тоді прислали Леоніда Кравчука.
Стадіон Гагаріна
10 січня відбувся великий мітинг на стадіоні Гагаріна, вперше за 70 років над містом замайоріли українські прапори.
Довжелезні черги за продуктами, порожні полиці та “дерев'яні” гроші
Фото ілюстративне
Четверта і остання грошова реформа Радянського союзу 1991-го року мала на меті вилучити надлишок грошової маси, що знаходилася в готівковому обігу, і хоча б частково усунути дефіцит на товарному ринку. Проте так не сталося. Після неї, каже Сергій Леп'явко - гроші знецінились:
- Магазини в Чернігові стояли з порожніми прилавками, хоча все працювало як і раніше і платили зарплату. Серед продуктів, які були постійно на полицях магазинів, хліб, рибні консерви та телячі копита. Тоді раціон простого чернігівця був дуже одноманітним.
Що стосується інших продуктів - необхідно було стояти в чергах по 100-150 чоловік. Пам'ятаю, як під Новий рік, я стояв у черзі до “Золотого ключика” півдня, щоб купити торт, - ділиться спогадами доктор історичних наук Сергій Леп'явко.
1991 рік - криза загострилась. Чернігів в очікуванні змін
Як пише Сергій Леп’явко у своїй книзі "Чернігів. Історія міста": ... Глибока недовіра народу до влади, крах комуністичної ідеології, розвал економіки та все більший дефіцит товарів - все це були видимі ознаки глибокої системної кризи. Хоча події тих днів оминули Чернігів, адже доля країни вирішувалась у Києві й Москві … Проте на референдумі 1 грудня 1991 р., чернігівці засвідчили своє ставлення до проголошення незалежності України. За неї проголосувало 93% населення Чернігівської області.
Незалежні 90-ті. Польський ринок та “челноки”
З розпадом Союзу виробництво стало помітно скорочуватись. Десятки чернігівців залишились без роботи. Аби вижити люди почали обробляти землю.
Із книги "Чернігів. Історія міста": ... довкола Чернігова, в межах 30-40 км, розподілили тисячі дрібних наділів по 10 соток землі, на яких можна було виростити невеличкий урожай… дехто подався в бізнес. Початкове накопичення капіталу було пов’язане перепродажем місцевих товарів на польських ринках.
Фото ілюстративне
З'явилося нове поняття “челноки”, які і стали першопрохідцями у становленні дрібного приватного бізнесу.
З крахом планової економіки починається занепад таких великих підприємств як “Хімволокно”, непотрібною стає продукція чернігівського радіозаводу. Ліквідовують льотне училище. Та на уламках підприємств виростають нові, так з'являться бізнес
