Чернігів — це одне з небагатьох українських міст, де питна вода видобувається з артезіанських свердловин, а не береться з навколишніх річок та водосховищ. Проте, останніми роками містяни все частіше докуповують доочищену воду для пиття та приготування їжі, або ж встановлюють різноманітні фільтри для її покращення.

Чому так відбувається: це реальна необхідність через низьку якість води чи чергове модне віяння?

Ми опитали чернігівців, яку воду вони п'ють

Ми опитали понад два десятки жителів Чернігова та з’ясували, що близько третини з них намагаються використовувати для пиття та приготування їжі бутильовану воду, або ж встановлюють в помешканні додаткові фільтри. Причина — брудна вода з крана, що містить іржу та помітний осад. Причому такі скарги надходять від мешканців різних районів. Інші ж дві третини навпаки дуже задоволені якістю та, головне, смаком води, її п’ють просто з-під крана та готують на ній їжу.

Коментарі чернігівців

За коментарем з цього приводу ми звернулися до фахівця з інформаційної діяльності КП “Чернігівводоканал” Ігоря Грищенка, який перенаправив нас до розміщеної в середині серпня на сайті відомства статті “Яку воду пропонують в Чернігові”, де, за його словами, є вся необхідна інформація.

Спочатку наведемо коротку довідку

Джерело водопостачання - родовище прісних підземних вод. Водопостачання міста забезпечується:

  • 5-ма груповими водозаборами;
  • 6-ма окремо розташованими міськими артезіанськими свердловинами.

Вода видобувається із підземних горизонтів сеноман-нижньокрейдяного та бучацького. Загальна кількість артезіанських свердловин – 109 шт.

Глибина бучацьких свердловин – 81÷138 м, кількість – 74 шт.

Глибина сеноман-нижньокрейдяних свердловин – 618÷735 м, кількість 35 шт.

Яку воду ми купуємо?

У статті зазначається, що за даними "Водоканалу", усі продавці доочищеної води в місті беруть її з водопровідної мережі та додатково очищують.

Причому, підкреслюється, що через таке доочищення мінералізація води стає значно меншою за фізіологічні потреби людини. Це ж стосується і домашньої фільтрації зворотнім осмосом.

Ще однією рекламною «фішкою» продавців очищеної води, йдеться у статті, є твердження, що вода, яка пройшла очищення – також очищена від хлору. Натомість, у "Чернігівводоканалі" кажуть, що артезіанська вода, яка надходить у водопровідну мережу нашого міста є природною і не хлорується. Тому і не потребує додаткового очищення.

Якість води, яка тече з-під кранів

Щодо частоти перевірок якості води в місті, в статті йдеться: “КП “Чернігівводоканал” щоденно контролює якість води, що подається в мережу, на відповідність нормативам ДСанПіН 2.2.4-171-10”.

Зрозуміло, що якість води, що потрапляє у наші домівки, залежить також і від якості труб, по яких вона тече.

На початку січня на сайті міськради було викладено наступну інформацію: “Довжина розподільчої водопровідної мережі становить 559,69 км, з яких 182,7 км, або 32,6% замортизовані. Ветхі та аварійні – 178,67 км від загальної протяжності, або 31,9%”. Оцей відсоток аварійних та зношених труб як раз збігається з відсотком незадоволених питною водою опитаних чернігівців.

Старі і зношені комунікації псують воду

На запитання, хто має слідкувати за станом водопровідних труб в будинках чернігівців, Ігор Гищенко відповів, що це вже не відповідальність "Чернігівводоканалу". Цим мають займатися власники будинків чи організації, що ними управляють.

Отже, виходить, що "Водоканал" надає нам хорошу, чисту та смачну воду, а уся проблема у старих, зношених комунікаціях