Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» презентував проєкт про творчість чернігівського художника і краєзнавця Григорія Петраша.
«Чернігів стародавній» презентував виставку у рамках онлайн-проєкту про музейні колекції. Життєвий шлях, творчий доробок та спадщина митця, — все це представлено на огляд публіки.
Григорій Петраш у свій час досліджував сонячний годинник Чернігівського Спасо-Преображенського собору, його пензлю належать безліч історичних картин Чернігова та інших містечок області.
Григорій Петраш
Що відомо про художника?
Григорій Петраш народився в м. Києві. Малювати почав ще з раннього дитинства. Саме тому вступив на факультет живопису Київського художнього інституту.
Хвилі репресій 1929 року торкнулись багатьох викладачів та студентів цього інституту. Не виключенням був і Григорій, якого звинуватили у зв’язках із чеським урядом, бо його батько був чехом за національністю.
Радянська влада засудила молодого художника до 10 років таборів із відбуванням покарання на Соловках. Там же він познайомився з українським науковцем та професором Миколою Макаренком, який займався археологічними та архітектурними дослідженнями Чернігова. Тоді ж чоловік вирішив, що має продовжити справу Макаренка.
Після ув’язнення Григорій приїхав до Чернігова та присвятив своє життя дослідженню історії цього міста. Спершу чоловік створював картини стародавнього Чернігова. Під час німецької окупації активно замальовував архітектурні пам’ятки та житлову забудову міста, розуміючи, що її можуть знищити.
Гармата на Чернігівськім Валу. 1947р.
Захоплення фотографією та наукові праці
Окрім картин, Григорій займався фотографією. Робив знімки, що мали історичну цінність, а також фіксував факти руйнування історичних пам’яток та вулиць Чернігова під час трагічних подій Другої світової війни. На його фотографіях можна побачити й процес відновлення архітектурних споруд міста впродовж повоєнних років.
Колишня жіноча гімназія на Валу. Чернігів.1941-1943 рр.
Не лише Чернігів цікавив Григорія Петраша. Чоловік об’їздив на велосипеді Седнів, Мену, Сосницю, Сновськ та інші містечка Чернігівської області. Саме в цей час він зробив більшість своїх фотознімків архітектурних пам’яток, народних промислів та житлових будиночків в області.
Палац графа Рум’янцева-Задунайського у селі Вишеньки. Папір, олівець
З початком 1970-х рр. митець менше займався живописом, проте більше зусиль приділяв науковій роботі. Так багато часу присвятив дослідженню сонячних годинників у конструкціях давньоруських храмів Чернігова.
Найбільше його увагу привернула художня композиція орнаментів на західному фасаді та на північно-західній башті Спасо-Преображенського собору. Він вважав, що два яруси ніш на стіні башти поперемінно висвітлюються сонцем, а відтак із точністю до хвилини показують час протягом дня. Окрім сонячного годинника автор вбачав в орнаментальному убранні на західному фасаді собору зображення деяких знаків зодіаку, а також найпростіший календар.
Пізніше чоловік продовжував пошуки слідів сонячних годинників в Успенському та Борисоглібському соборах, в П’ятницькій церкві.
Спасо-Преображенський собор. Чернігів. 1957 р.
Де зберігаються роботи краєзнавця?
Після смерті Григорія Петраша його донька Марина передала до Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника науковий архів батька.
«Загалом роботи Григорія Йосиповича Петраша – талановитого художника, краєзнавця та фотографа – ще чекають на свого зацікавленого дослідника та заслуговують на велику персональну виставку цієї непересічної особистості, яка залишила помітний науковий слід у вивченні історії стародавнього міста», - зазначають у заповіднику «Чернігів стародавній».
Відвідати виставку можна не виходячи з дому. Онлайн-проєкт представлений на сайті заповідника «Чернігів стародавній».
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
