"Ми сильні духом", - запевняє Захисник Чернігова та України, який пережив важке поранення, полон та ампутацію стопи.
Повідомляє: Оперативне командування "Північ"
Федір родом із Козелецького району Чернігівської області. Чоловік у 2016 був призваний до лав Збройних Сил за мобілізацією, тож захищав Україну на сході. Потім Захисник повернувся до мирного життя та працював водієм-далекобійником.
З початком повномасштабного вторгнення росії прийняв рішення знову повернутися до військової служби та стати на захист країни. 24 лютого Федір знаходився у Черкасах, тож повідомив керівництву про бажання піти в армію та повернувся до рідної Чернігівщини. Однак через сильні обстріли області відразу потрапити до підрозділу не вдавалося. Лише 6 березня разом із побратимами Захисник опинився в Новоселівці.
8 березня був важкий бій, тоді Федір отримав поранення у шию та потрапив у полон.
"Був бій, билися, поки були боєприпаси. Отримав поранення, і так вийшло, що потрапив у полон. Сім діб валявся у покинутій будівлі, може, колгосп. Весь час був із зав’язаними очима, не бачив нічого. Через сім днів зранку погрузили у машини", - згадує чоловік.
Вже надвечір полонений опинився в російському курську. Тоді до поранення, через яке Федір ледве не стік кров’ю, додалося ще й обмороження ніг. Саме через це чоловік пізніше втратить частину стопи. Адже, як розповідає, необхідної медичної допомоги вчасно надано не було. Мало того, ситуацію ускладнило й те, що росіяни знайшли у військовому квитку чоловіка записи про строкову службу та про участь в Антитерористичній операції.
З курська Федора літаком переправили до іншого міста, де забрали решту полонених. Це було 6 квітня. Тоді ж мав відбутися обмін військовополоненими.
"Але обмін не відбувся, і нас завезли до військової поліції у Севастополь. Там мене доставили до шпиталю, де зробили ампутацію стопи. І 21 квітня нас погрузили і повезли в сторону Херсонської області, потім Запорізька область. І нас обміняли", - розповів Федір і додає, що сил триматися надавали думки про дім та рідних.
Вже на вільній українській землі на чоловіка чекали військові шпиталі у Запоріжжі, Дніпрі, Одесі. Потім реабілітація вдома. Він продовжує підтримувати зв'язок із побратимами та впевнено заявляє, що готовий стати на ноги й продовжувати службу. Захисник не хотів би, щоб його "списали".
"Думаю, що ворога ми переможемо, бо ми сильніші духом. Вони погубили багато українського народу ні за що. Ніхто їх сюди не звав, ніхто не просив ніякого захисту, а спецоперацію нехай проводять у себе в тайзі", - каже військовий.
СЛАВА ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ!
СЛАВА ЗАХИСНИКАМ ЧЕРНІГОВА!
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
