Електромонтер Семенівської дільниці Корюківського РЕМ Сергій їздив ремонтувати пошкоджені опори попід самий кордон з рф майже одразу після російського вторгнення. Розповідає, що і зараз на прикордонні Чернігівщини досить небезпечно.
Хто повідомляє: Енергетична спільнота України ENERGY CLUB
Зранку 24 лютого електромонтер з експлуатації розподільних мереж Семенівської дільниці Корюківського РЕМ АТ "Чернігівобленерго" Сергій спокійно збирався на роботу. Ворожі вибухи чоловік чув, здивувався, однак що й до чого не міг збагнути — думок про те, що північний сусід може піти на українців війною, ніколи не було. Але вже скоро побачив важку військову техніку.
"Я прокинувся від звуків вибухів. Спочатку не зрозумів, що то було. Спокійно зібрався і поїхав на роботу. Встиг проскочити буквально за п’ять хвилин до того, як у місто зайшла колона ворожої техніки. Їхала вона просто повз нашу дільницю. Ми вийшли на вулицю і мовчки дивились, як мимо проїжджають російські танки, БТРи та інша техніка. А було її чимало – понад 100 одиниць точно", – згадує Сергій.
Вже ввечері першого дня війни Сергію довелося побувати попід самим кордоном, там російська ворожа техніка пошкодила лінію.
"Виїхали туди аж ввечері, коли вся ворожа колона вийшла з Семенівки. Виявилося, що москалі збили опору, тож довелося натягувати дроти напряму. Взагалі ж, коли наші населені пункти були окуповані, рашисти нас не бомбили, можливо сподівалися на перемогу", - розповідає чоловік.
Щодня семенівці бачили літаки, які летіли бомбити Чернігів та околиці, в самому ж населеному пункті було більш-менш спокійно. Вже після звільнення області Сергій побачив, що російські загарбники накоїли на Чернігівщині під час окупації та облоги Чернігова.
"Після того, як росіяни відійшли з території нашої області, тричі їздив допомагати колегам ремонтувати пошкоджені мережі в Чернігові, Новоселівці, Іванівці. Це ж просто жах, що ми там побачили, – десятки людей залишилися просто під голим небом, без домівок", - згадує Сергій Олександрович.
24 лютого чоловік був готовий вступити до лав Збройних сил України, бо свого часу служив у танкових військах, але довелося захищати енергетичний фронт.
"Підприємство мене "забронювало", а то вже точно воював би. Дуже не хочеться повторень того, що сталося в Бучі та Ірпені. У жодному місті чи селі. У деяких населених пунктах ситуація була дуже страшна — людей катували і вбивали… Повторів такого допустити не можна", - каже енергетик.
Зараз на прикордонні Чернігівської області спокою немає - російські війська тероризують населення щоденними обстрілами, але боротьба триває і кожен робить свою роботу.
"Зараз працювати набагато страшніше, бо обстрілюють нашу територію росіяни щодня. Тож, як не забрали воювати, то треба ділом помагати. Віримо у свої сили, у ЗСУ і чекаємо на Перемогу!", - за таким принципом тепер живе пан Сергій.
СЛАВА ГЕРОЯМ ЧЕРНІГІВЩИНИ!
.
Матеріал опублікований за підтримки Ради Європи. Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною політикою Ради Європи.
Material is published under support of the Council of Europe. The opinions expressed in this work are the responsibility of the author(s) and do not necessarily reflect the officialpolicy of the Council of Europe.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
