На світанку 11 листопада 1918 року завершилася Велика імперська війна, в яку були втягнуті 38 з наявних на тоді 59 незалежних держав. Згодом її назвуть Першою світовою. Саме тоді 104 роки тому з мапи світу зникли чотири велетенські імперії: Німецька, Австро-Угорська, Російська та Османська, замість яких з'явилися нові держави. Однак імперські амбіції деяких країн і сьогодні несуть загрозу світовій спільноті.
Комп’єнське перемир’я
11 листопада о п’ятій ранку в Комп’єнському лісі у штабному вагоні командувача військ Антанти французького маршала Фердинанда Фоша німецькій делегації на чолі зі статс-секретарем закордонних справ Маттіасом Эрцбергером продиктували умови миру між переможеною Німеччиною й державами Антанти. Комп’єнське перемир’я, що завершило перший військовий конфлікт світового масштабу, містило 34 статті, серед яких:
- припинення воєнних дій;
- виведення німецьких військ з окупованих територій і з лівого берега Рейну;
- здача частини озброєнь;
- створення на правому березі Рейну демілітаризованої зони тощо.
Німеччина фактично капітулювала. Воєнні дії припинялися. Об 11 годині ранку на всіх фронтах пролунав сигнал: "Припинити вогонь!".
В той же день, 11 листопада 1918, року з’явився наказ головнокомандувача німецьким Східним фронтом про евакуацію кайзерівських військ з України (це майже 500-тисячна армія).
Паралельно з цим у Чернігівській, Полтавській і Київській губерніях Гетьман Павло Скоропадський оголосив воєнний стан, а новостворена Українська Держава стала на поріг чергової гострої політичної кризи і зміни влади, швидкими темпами втрачаючи ледве здобуту незалежність, яку проголосила 29 квітня 1918 року в Києві.
Павло Скоропадський, гетьман Української Держави (29 квітня – 14 грудня 1918)Фото: Радіо Свобода
На жаль, спроба УНР звільнитися від російських імперських тенет виявилася невдалою і українські землі стали частиною радянської України, Польщі, Чехословаччини та Румунії.
Україна в Першій Світовій війні
На жаль, у Першій Світовій війни українці були розділені між Росією та Австро-Угорщиною: мільйони українців були мобілізовані до армій тих імперій, у складі яких перебували на той час, та були змушені воювати одні проти інших. У лавах російської армії було від 3,5 до 4,5 млн українців, в австро-угорській — до 700 тисяч.
Територія України стала головним театром військових дій між російською армією та військами австро-німецького блоку, зокрема Галичина, Буковина та Прикарпаття. На цій території вів бої Південно-Західний фронт. У серпні-вересні 1914 р. російські війська, відбивши наступ австро-угорських армій, почали наступ на Галичину. Російська армія захопила Східну Галичину, Північну Буковину і вийшла до Карпатських перевалів. Російські війська вступили до Львова та Чернівців.
Поранені російські солдати у ЛьвовіФото: ВВС Україна
У середині квітня 1915 року Російська імператорська армія глибоко просунулася в межі Австро-Угорської імперії. Вона захопила майже всі найважливіші перевали в Карпатах.
На завойованій території російська влада встановила режим, який, за словами голови російської адміністрації Галичини генерал-губернатора графа Георгія Бобринського, мав запровадити "російські засади" в житті населення краю.
У Галичині закривалися українські школи та інші навчальні заклади, культурні організації, запроваджувалися російська мова та російське законодавство. Почалося звернення греко-католиків до православ’я. Майже всіх представників української еліти, які залишились у краї, а також верхівку греко-католицької церкви на чолі з митрополитом Андрієм Шептицьким вивезли в глиб Росії. Відбулися єврейські погроми.
Але вже у травні 1915 року почався наступ австро-німецьких військ. До кінця червня німці захопили всю Галичину та Буковину, за винятком вузької смуги на схід від Тернополя, також окупували Західну Волинь, Холмщину, Берестейщину з містами Луцьк та Дубно.
Відступ російської армії супроводжувався новими погромами українства, депортацією населення. Поряд із цим до російських частин, що відступають, додалися біженці, які боялися репресій з боку Австро-Угорщини. Загалом до Росії було переміщено понад 100 тис. українців.
Навесні 1916 року російські війська почали наступ та знову захопили Чернівці, Коломию, Броди, Луцьк. Після завершення цього наступу лінія фронту залишалася майже незмінною цілий рік.
Російська окупація тривала до весни-літа 1915 р.
Тим часом у лютому 1917 року в Росії відбулася перша революція. Імператор Микола ІІ зрікся престолу. Новий російський уряд, прагнучи зміцнити внутрішнє становище країни, влітку 1917-го розпочав новий наступ, який завершився повним провалом — російські війська залишити Галичину.
27 січня 1918 року між Українською Народною Республікою та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією було підписано Брест-Литовський мирний договір. Його укладення означало фактичне визнання УНР як незалежної держави — сторони-підписанта. Більшовицька делегація формально визнала незалежність УНР та офіційно підписалась під договором 3 березня 1918-го.
Сто років боротьби
Після Комп’єнського перемир’я 11 листопада 1918 року, за яким Німеччина сама в безумовній формі капітулювала перед країнами Антанти, Росія в односторонньому порядку анулювала Брестський договір. У 1919 році вона завоювала Україну та Грузію, у 1939-му захопила східну частину Другої Речі Посполитої, а в 1940 році — республіки Балтії.
Роки після завершення Першої Світової для України – це роки боротьби за волю та незалежність. Вона триває для нас, ця війна. І фронт її зараз не тільки на передовій, він проходить скрізь – в громадській думці, в ЗМІ, в політичних "розкладах".
У 1991 році Україна проголосила свою незалежність і вийшла зі складу Радянського Союзу. На жаль, шлях росії так і залишився імперським — вона єдина зі світових імперій, що досі не здатна визнати українського права на самостійність. рф і сьогодні прагне повернути Україну в свої лещата, в яких життя для нас не передбачено...
З 24 лютого вся країна б'ється не на життя, а на смерть. Але ворог, який впевнений, що справжня сила у ракетах та загарбанні чужого, приречений на поразку. Україна та українці це героїчно доводять вже 261 день.
Українські Захисники Фото: Укрінформ
За матеріалами Укрінформ, АрміяІнформ
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
