Як правильно скласти онлайн-петицію? Як уникнути довжелезних черг у часи пандемії і зробити так, щоб місцева влада тебе почула? Редакція Чернігів.City поговорила про цей досвід з авторами місцевих електронних звернень.
Перша петиція у Чернігові від місцевих жителів до міської влади з’явилася у лютому 2016-го. За останні п’ять років люди чого тільки не просили на платформі електронної демократії e-DEM — від земельних ділянок для учасників АТО до встановлення у місті камер відеоспостереження та будівництва дитсадка у мікрорайоні Масани. І ці звернення з часом реалізували. Загалом же зареєстрували близько 2 тисяч петицій. Проте далеко не всі з них знайшли підтримку, як серед жителів міста, так і місцевої влади.
Сергій Безбородько, голова правління ГО «Еко місто», 33 роки. Автор двох петицій
Сергій займається питаннями екології, сортування сміття та виступає за максимальне збереження зелених насаджень у нашому місті. Він активно шукав шляхи вирішення проблем, що його хвилюють. А тому двічі звертався до платформи e-DEM.
Його перша петиція зареєстрована ще у вересні 2017 року була пропозицією до міської ради, аби у Чернігові запустили процес сортування сміття.
Вона швидко набрала потрібні 250 голосів (усього їх було 252). Управління ЖКГ, розглянувши її, відповіло, що питання поводження з твердими побутовими відходами будуть вирішувати у Чернігові комплексно із організацією системи: збирання — перевезення — утилізація. І обов’язково з будівництвом сміттєпереробного заводу.
А друга петиція у 2020 році стосувалася збереження дорослих дерев у місті. Зокрема, передбачити в бюджеті Чернігова на 2021 рік видатки на догляд і утримання зелених насаджень. Окремою статтею витрат вписати необхідність проведення робіт по догляду і збереженню дорослих дерев в місті.
У відповіді на цю петицію було вказано, що питанням уже опікується КП «Зеленбуд». Також повідомлялося, що з 2021 року оновлення зелених насаджень міста буде здійснюватись на кошти, що надходять до міського бюджету як сплата відновної вартості за зрубані дерева.
— Проте, на мою думку, в Чернігові такі електронні звернення не працюють. По-перше, не дотримуються терміну відповіді, по-друге — жодна моя петиція не була задоволена (ред. — реалізована), — розповідає Сергій. — Хоча я розумію всю складність бюрократичних процедур і чітко описував проблему та шляхи її вирішення.
На думку екоактивіста, сьогодні петиції можна використовувати лише як підсилення якоїсь великої агітаційної компанії. Як окремий інструмент локальної демократії вони не надто ефективні.
— Чиновники, — зазначає чоловік, — чомусь сприймають ці петиції за критику. Нібито вони все знають і мають вирішувати, як витрачати кошти.
Сергій каже, що ось такі звернення від містян до муніципалітету та його профільних управлінь все ж слід враховувати у своїй роботі. Тим паче коли вони за короткий термін знаходять підтримку серед багатьох жителів міста. А це є свідченням, що проблема актуальна.
— Сам сайт електронних петиції люди, як на мене, не часто відвідують. Але якщо на якийсь текст петицій поширити посилання в соцмережах, то вона швидше набирає голоси.
Однак якщо ми хочемо чогось досягти, то слід використовувати акції прямої дії. Особливо якщо йде мова про такі важливі речі, як збереження дерев. Петиція, як на мене, не дуже швидкий інструмент. Місяць вона буде зареєстрована, ще місяць її розглядатимуть. А інколи проблеми термінові, і петиції не під всі підходять.
На запитання, чи звертатиметься ще до цього інструменту, чоловік зауважив наступне:
— Я хотів ось зараз звернутися до такого інструменту, але, розуміючи попередній невдалий досвід, думаю не слід навіть і часу витрачати. Хоча насправді електронні петиції — це класний інструмент, який Україна запозичила із європейських країн. Там він працює і є успішним. Вони допомагають всім: чиновникам — зрозуміти актуальність проблем, депутатам — краще працювати на округах, людям — брати участь у розподілі бюджетних коштів.
Олексій Кирюша, вчитель історії, 34 роки. Автор трьох петицій
Свою першу петицію він зареєстрував ще на початку 2016 року — як тільки цей інструмент запрацював у Чернігові. Це набагато легше, ніж писати аналогічні листи, наприклад, в управління ЖКГ, ділиться досвідом чоловік.
По-перше, ти зареєстрував свій запит/пропозицію онлайн і не витрачаєш час на походеньки і черги, що особливо важливо в часи карантину і пандемії, а по-друге, він не загубиться десь у дорозі.
Петиція від Олексія стосувалася будівництва понижених бордюрів на пішохідних переходах для покращення можливості пересуватися людям з інвалідністю, батькам із дитячими візочками та велосипедистам.
— Дуже швидко ця петиція набрала 250 потрібних голосів. Але, на жаль, в Управлінні ЖКГ відповіли, що у нас все в нормі і відповідає державним будівельним стандартам.
Друга петиція Олексія стосувалася заборони встановлення колеса огляду поблизу Катерининської церкви. І вона теж протягом двох тижнів набрала необхідний мінімум.
— Відповідь була від управління архітектури. У ній зазначили, що такого проєкту будівництва немає. А коли влітку 2020-го міський голова знову озвучив це питання, я вдруге створив петицію.
Це питання активно обговорювали жителі міста. На цей раз Олексія ще й підтримали історики, археологи та екскурсоводи. Офіційну відповідь надали за підписом заступника міського голови і зазначили, що проводять розробку візуалізації зовнішнього вигляду колеса огляду на бульварі по проспекту Миру від вулиці Преображенської до Красної площі. Надалі матеріали викладуть у вільний доступ для ознайомлення громади з подальшими публічними слуханнями. Але ніхто так і не побачив цього проєкту.
— Як ми знаємо, міський голова перед виборами, аби не турбувати громадськість, відмовився від цієї ідеї, — додає Олексій.
На думку нашого співрозмовника, його петиція, яка об’єднала навколо себе значну частину чернігівців та чернігівок, вплинула на саме таке вирішення цього питання.
А ще додає, що доречно було б всі петиції, які набрали необхідну кількість голосів, розглядати, принаймні, у депутатських комісіях. Так більша ймовірність, що автор не лише отримає «відписку», а й матиме шанс бути почутим.
Позитивний досвід у Чернігові теж є
За понад 5 років, що електронні петиції працюють у Чернігові, серед 2-х тисяч зареєстрованих звернень є такі, які наразі вже реалізовані і слугують всій громаді. Нижче наведемо кілька прикладів.
У червні 2019 року чернігівка Надія Романенко просила побудувати у місті скейт-парк. Тоді їй відповіли, що через розпланованість бюджету на рік цього зробити не можуть. Але вже у 2020-му на проспекті Миру навпроти ЦУМу збудували цей спортивний простір для екстремалів
Ще одне актуальне питання від Олександра Ковальчука — встановлення камер відеоспостереження у місті. Його зареєстрували у жовтні 2017 року. А у місті вже з 2016 по сьогоднішній час (2021 рік) відбувається впровадження системи «Безпечне місто Чернігів». Камери встановлюються на об’єктах захисту та об’єктах з масовим перебуванням людей — площі, вулиці та інші місця найбільш масового скупчення та перебування людей, тобто потенційно криміногенні ділянки міста.
Ще один приклад — це прохання Марії Гончаренко від липня 2017 року побудувати дорогу на Шерстянку. Тоді управління ЖКГ відповіло, що земля під це вже виділена і готується замовлення робочого проєкту.
Повністю роботи з будівництва шляху від вул. Івана Мазепи до вул. Текстильників у районі колишньої фабрики первинної обробки вони закінчили у 2021-му, коли тут вклали верхній шар асфальту.
А що вже встигли зробити у 2021 році
За шість місяців 2021 року чернігівці зареєстрували 57 петицій. З них 11 набрали потрібну кількість голосів, а це нагадуємо, мінімум 250, щоб звернення розглянули і надали відповідь.
Наприклад, чернігівка Тетяна Горбатюк зверталась від імені мешканців мікрорайону Бобровиця до відповідних служб з проханням облаштування пішохідних доріжок вздовж вулиці Шевченка, починаючи від «переправи» і до виїзду з міста у напрямку Новоселівки. Таке прохання вона пояснила тим, що через багнюку після дощу чи танення снігу дуже проблематично, а іноді й зовсім неможливо дістатися до зупинок громадського транспорту. А ще дійти до єдиного на весь мікрорайон супермаркету чи просто пройтися пішки від однієї зупинки до іншої.
Цю петицію розглянули і відповіли, що Управління ЖКГ, зважаючи на звернення, замовило розробку проєкту реконструкції вулиці Шевченка, в якому врахують пропозиції щодо облаштування тротуарів та велодоріжок.
А от ще одна жителька нашого міста Наталія Волощук зверталася із проханням зробити зробити дорогу на території колишнього Льотного училища та облаштувати пішохідну зону. І отримала відповідь, що в 2021 році у плані робіт є проведення поточного дрібного ремонту дорожнього покриття по вул. Курсанта Єськова, зокрема і ділянки дороги, яка проходить через територію Чернігівського ліцею ПВФП. Роботи виконають у третьому кварталі поточного року.
Покрокова інструкція, як створити петицію
Для тих, хто теж хоче спробувати свої сили та подати петицію онлайн, ми підготували детальну інструкцію. Вона допоможе швидко та без проблем зареєструвати власне звернення до міської влади. А ще оминути черги під кабінетами, стоси папірців та зайві контакти у часи пандемії.
Крок №1. Реєструємось на платформі e-DEM
На сайті Чернігівської міської ради обираєте вкладку «Єдина система місцевих петицій» та реєструєтеся на порталі «Місцеві петиції: платформа електронної демократії».
Для цього вам потрібно вказати ваші прізвище, ім’я, по батькові, де проживаєте, електронну адресу та номер телефону.
Далі ви отримаєте на ваш номер телефону код підтвердження про реєстрацію, який потрібно внести у відповідну форму.
Крок №2. Шукаємо схожі запити
Перш ніж дати вам зареєструвати власну петицію, платформа запропонує перевірити, чи раніше не було подібного запиту. Це можна зробити за ключовими словами.
Крок №3. Оформлюємо звернення
Якщо ви не знайшли щось схоже, то саме час зареєструвати власне звернення. Сформулюйте власні думки у зв’язний текст, завантажте його на портал, а також можете додати до нього ще фото та відправте на модерацію. В часи пандемії така форма спілкування із місцевою владою особливо безпечна.
Після публікації редагування або видалення петиції неможливе. Тому будьте уважні.
Крок №4. Чекаємо на перевірку петиції
Далі юридичний відділ міської ради перевіряє вашу петицію. По-перше, чи вона в компетенції міськради. По-друге, чи не несе ворожих закликів, посягання на права та свободи громадян та іншої неприйнятної інформації. Після проходження модерації рішення про опублікування петиції надішлють вам на електронну пошту.
Крок №5. Збираємо голоси
Щоб петицію розглянула міська рада чи одне з її профільних управлінь, вона має набрати 250 голосів протягом 30 календарних днів.
Крок №6. Чекаємо на розгляд петиції
Якщо за визначений термін ви набрали мінімум 250 голосів підтримки, то вашу петицію відправлять на розгляд. Звернення опрацюють невідкладно, але не пізніше 10 робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок розгляду.
Крок №7. Чекаємо на відповідь від влади
Відповідь надсилають автору петиції на електронну адресу, не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду. Також його оприлюднять на офіційному сайті органу
Матеріал підготовлено редакцією Чернігів.City разом із ГО «Агенція розвитку локальних медіа «Або» у межах проєкту «Просування інструментів civic tech у малих і середніх містах України завдяки залученню локальних медіа та місцевих лідерів думок» за підтримки проєкту «3D Project: Розвиток попри перешкоди. Стійке громадянське суспільство в часи пандемії та в майбутньому», що виконується Фондом Східна Європа і фінансується Європейським Союзом.
Національну платформу е-демократії E-DEM створено Фондом Східна Європа в межах швейцарсько-української Програми EGAP.
