84-річного чернігівця росія звільнила від власного будинку, перетворивши за п'ятнадцять хвилин на людину вулиці. Але чоловік щоразу приходить на згарище, потроху розгрібає сміття та щось лагодить, а ще продовжує вірити в долю і каже, що живий завдяки силам Всевишнього.
Терористична росія зі своєю зброєю вдерлася до нашої країни, щоб звільнити мільйони українців від звичного, нормального життя. Ламаючи долі, будівлі, людей ворожа країна не стримується ні перед чим. Чернігівщина про це дізналася однією з перших.
Околиці Чернігова палали від російських снарядів, а будинки - спалахували немов сірники один за одним. В один з днів жорстоких боїв спалахнув будинок Олександра Федоровича Жукова в мікрорайоні Бобровиця, за 15 хвилин у старого чоловіка не залишилося нічого, тільки спогади про свій великий улюблений дім, який побудував власними руками.
Дім з більярдною залою та каміном
Свій будинок Олександр Федорович побудував самФото: Чернігів.Сіty
Перед вхідними дверима в будинок був великий ґанок, з якого одразу потрапляєш у передпокій. Далі кімнати, які господар називає технічними: це котельня та кухня. Після них - спочатку вітальня з обіднім столом і буфетом з різноманітним кухонним начинням та посудом. В цій же кімнаті була пічка-буржуйка, а наступною йшла справжня гордість Олександра Федоровича — більярдна зала з каміном.
"Це головна кімната будинку — зала з більярдом, тут же набір меблів з двох диванів та двох крісел, буфет з кришталем, шикарні картини та камін власного виробництва. Цей красень з обточеної цегли, таких і по телевізору не показують. Коли я його робив, ще при комуняках, не було таких механізмів, як зараз, доводилося щось вигадувати. А як вигнали їх, тоді вже з'явився різний інструмент, який можна було швидко і вільно придбати", - розповідає чоловік.
Далі літній господар показує ще дві спальні своєї великої домівки: в кожній кімнаті стояв телевізор, столи, шафи для одягу. Свій будинок чоловік любив та робив все, щоб жити в ньому було комфортно та затишно. Але почалася війна і в дім прилетіло. Ворожий російський снаряд пробив стіну та вибухнув. 84-річний господар на той час перебував у будинку, біля ванної кімнати, якраз збирався полагодити душ, щоб ввечері скупатися.
Пожежа
"По будинку вдарив один танковий снаряд, я стояв біля ванної кімнати, тут ще поруч пічка-буржуйка, аж раптом такий тріск та гул, вибух, все почало валитися і величезна дірка у стіні. Я підіймаю голову і бачу вогняний стовп посередині горища шириною до метра, може сантиметрів вісімдесят. Мабуть, спрацював запальний снаряд, бо хвилин через 10 хвилин все охопило полум'ям, температура була страшна, летіло все і тріщало. Страшно...", - згадує Олександр Федорович.
В той час в гостях у Олександра Жукова була сусідка, коли дім почав горіти, дідусь сказав їй йти звідти, бо сам він тікає до доньки й тут немає більше, що робити.
"Коли таке горе, горить будинок, а разом з тим і все його минуле, то людина розгублена і не розуміє, що відбувається. Можливо хтось і починає щось рятувати, але я не міг", - зітхає господар.
За підрахунками господаря, в напрямку його будинку ворог бив прямим наведенням і, ймовірно, планував поцілити не в будинок, а по господарським спорудам, за якими стояла військова техніка.
"Через 15 хвилин, після того, як поцілили в будинок, я побачив, що горить танк на вулиці. Вогонь вже охопив його башту. Тобто будинок загорівся першим, а потім загорівся танк, я вже бачив, як горить його башта, з того боку подвір'я в мене вигоріла майстерня", - каже старенький.
В грудях шалено калатало серце, тож чоловік не став чекати та дивитися на пожежу, а просто пішов до рідних. Повернувся зранку і побачив жахливу картину: від будинку залишилися тільки вигоріли стіни та повна розруха на подвір'ї.
"Все перетворилося на попіл, 700-800 градусів температура була, уявляєте? У мене був чайник з бронзи, так наполовину розплавився, а це не алюміній, я вам скажу. Така страшна температура була і горіло недовго, хвилин 15-20", - пояснює старенький.
Від долі не втечеш
Але найстрашнішим було те, що сусідка, якій він сказав тікати, не встигла сховатися, вона так і залишилася на подвір'ї — лежала вже мертва.
"На жінку впав великий шмат смоли. Коли велика температура, смола плавиться і стріляє, і ось ці шматки летять бозна-куди. Один з таких шматків впав жінці на голову і вона згоріла", - розповідає Олександр Федорович.
Тут же поруч з будинком Олександр Жуков і поховав сусідку.
"Я людина слабка, зміг тільки до воронки поблизу дотягти тіло, розкопав яму до свіжої землі, загорнув її у простирадло і схоронив. Потім жінку забрала ритуальна служба", - описує трагедію дідусь.
Олександр Федорович вірить в долю і те, що сам залишився живим, завдячує Господу та силам Всевишнім.
"Що означає доля? В чотирьох метрах від мене розірвався снаряд, розвалив стіну, а мені нічогісінько, не оглушило навіть. Це доля така. С того часу я перестав боятися вб'ють мене чи не вб'ють, тепер вже знаю, що не вб'ють", - каже чоловік.
Недалеко від Олександра Жукова розірвався ворожий снарядФото: Чернігів. Сіty
І розповідає історію свого життя, коли вдалося вижити, не зважаючи на всі випробування.
Олександр Федорович народився у 1938 році далеко від Чернігова. Його батько служив у Ставропольському воєнному окрузі та був страчений ще до війни разом з дружиною. Малого Сашка просто викинули на вулицю.
"Мене, як щеня, викинули на вулицю. Їхав трактор, мене підібрали та відвезли до міліції, а вже звідти направили до спеціального дитячого будинку. Коли в 42 році німці повернули на Кавказ, в Астрахані був повітряний бій, мені уламок від снаряда розміром 10 см прилетів між ніг, ось яка доля. Значить буду жити", - розмірковує 84-річний дідусь.
Зберіг життя Олександру Федоровичу Господь і в будинку своїх рідних, де він перебував після втрати власного дому. Поруч з будинком його доньки також були ворожі прильоти і палали сусідські оселі.
"Чую летить, потім вибух і тиша. Я молитися починаю "Господи допоможи та збережи". І в метрах п'ятдесяти від нас попало в дім, там вже пожежа. Знову такий же вибух — другий будинок загорівся, а наша хата залишилася цілою. Ось, що означає доля, Господь та сили Всевишнього", - каже Олександр Жуков.
Зараз Олександр Федорович знає, що від долі не втечеш. Каже, що свій снаряд людина не почує:
"Я багато читав та пережив, тому можу сказати, якщо чуєш дзвін снаряда, який летить, це не твій — "свій" ти ніколи не почуєш".
Зараз у Олександра Федоровича немає ні будинку, ні майстерні, однак господар приходить до рідного подвір'я та постійно щось розгрібає, поступово наводить лад.
росіянам не зламати вільний дух українців, знищивши їх домівки. Люди вулиці ніколи не здадуться та будуть жити далі всім ворогам на зло.
Від будинку залишилися тільки стіниФото: Чернігів.Сіty
росія - країна терорист
#russiaisaterroriststate
Матеріал створений за підтримки Ради Європи. Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною політикою Ради Європи.
Material is produced under support of the Council of Europe. The opinions expressed in this work are the responsibility of the author(s) and do not necessarily reflect the officialpolicy of the Council of Europe.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
