Ваза та маленькі статуетки — ото й увесь скарб, який вцілив у будинку Наталії Ярошенко після того, як в нього своїми смертоносними снарядами поцілили російські "освободітєлі". Господиню гарного двоповерхового будинку по вулиці Кленова в мікрорайоні Бобровиця окупанти з легкістю перетворили на людину вулиці за якихось пів години. Саме стільки часу палав дім після прямого влучання в нього фосфорних мін.
Будинок на Кленовій
В будинку на околиці Чернігова родина Ярошенків прожила 8 років, з того часу облаштовували свою домівку, приводили до ладу не тільки дім, а й господарчі споруди та подвір'я.
"Гарний у нас такий будинок був "на всю Бобровицю", так всі сусіди кажуть. Він був обшитий деревом, блок-хаусом. Допомогли нам купити цей будинок мої батьки, в Корюківці продали квартиру і будиночок. І ми з чоловіком все життя працювали самі на себе, були приватними підприємцями", - розповідає пані Наталія.
З початком великої війни родина Наталії знаходилася у своєму домі: вона з чоловіком, двоє дітей 13 та 14 років, також з центру міста до будинку на Боровиці перебралася родичка чоловіка.
"Ми облаштували льох — підвальне приміщення, і там постійно знаходилися. Винесли звідти всю консервацію і так і жили там 12 днів. Навіть звикли вже, що чоловік вийде до сарайчика, погодувати курей, вони живі були, отам впаде на сходах, а воно усе літає над ним", - згадує Наталія.
За 12 днів повномасштабного вторгнення на Бобровиці не стало ні газу, ні світла, ні води. Люди жили під постійними обстрілами, адже в районі лижної бази та Яцева проходила передова лінія.
"Обстріли були дуже потужні, а коли 5-го березня в Новоселівці висадився десант і проходив біля нашого будинку, в мене вже психіка здала", - розповідає жінка.
Пряме влучання
Наталія стала вмовляти чоловіка виїхати з небезпечного району, залишити будинок, і не даремно. Зовсім поруч з їхнім домом була одна з найгарячіших точок оборони Чернігова, яку нашим військовим було вкрай важливо втримати, а російські окупанти нещадно поливали свинцевим вогнем.
"6 березня ввечері ми виїхали, а 7 березня близько 11-12 години — пряме влучання в будинок — прилетіло 4 фосфорні міни", - каже Наталія. - "Чоловікові подзвонив сусід і сказав, що горить так, що нічого не можна зробити".
В будинок Наталії прилетів ворожий снарядФото: Чернігів.City
В будинок потрапив снаряд, який прилетів з району Яцево.
"Сусід розповідав, він в момент прильоту він якраз готував у себе їжу в літній кухні. Вибух був такої сили, що звалив його з ніг. І так чотири рази підряд. Поки сусід добіг до машини, щоб своїх вивозити, впав ще два рази", - пояснює жінка.
Російський снаряд одразу вщент розніс другий поверх будинку пані Наталії, його уламки полетіли на всі боки. На першому ж поверсі все повністю вигоріло. Нічого не залишилося ні від гаража, який стояв поруч з будинком, ні від підвального приміщення, де до того переховувалася родина. Уламками російських снарядів наскрізь попробивало цегляний паркан та посікло мікроавтобус, який залишався на подвір'ї.
"Ми чудом залишилися живі. Після прильоту будинок горів так, що розліталося на всі боки. Коли рознесло другий поверх, то на всю вулицю попадали уламки, уламки у досі на вишні ще висять, а взагалі сміття в домі було по пояс", - каже жінка.
Вціліла ваза
Тепер, коли росіяни "освободілі" родину Наталії від усього, що вони мали, у людей вулиці залишилися тільки спогади та ваза, що дивом вціліла в тій пекельній пожежі.
"Коли ми розбирали нашу спальню, то знайшли вцілілу вазу. Я її купила десь за день за два до вторгнення. Я була вражена, що вона стоїть отак от серед купи сміття, ще знайшлися маленькі статуетки. Все, більш нічого немає абсолютно", - розповідає господиня.
Шкодує Наталя, що не вціліли дитячі кубки, які здобували її сини на спортивних змаганнях з карате.
"Діти 8 років займалися карате, в них було дуже багато різних нагород, кубків. Ми руками перебирали згарище в тому місці, де була їхня кімната, дуже хотіла щось знайти, але нічого на жаль не залишилося", - каже пані Наталія.
Усі речі тепер лежать на подвір'ї у вигляді великої купи металевого брухту — там згорілі кондиціонери, пральна машина, мікрохвильовка, духова шафа, залізні каркаси від ліжка та дивану. Стіни першого поверху довелося розбирати до самого фундаменту.
"Всі стіни ми поруйнували, діти працювали разом з нами. Дякувати чернігівським волонтерам, які нам допомогли розбирати завали, ми справилися з цією роботою", - говорить Наталія.
Розбирати зруйнований дім допомагали волонтериФото: Чернігів.City
Ще вісім років тому Наталя плакала, коли чоловік привіз її жити на околицю міста, а зараз сльози на очах від суму та туги за своїм будинком і колишнім мирним життям.
"Коли ми приїхали сюди 8 років тому, я дуже не хотіла тут жити, плакала, а тепер ось кожного дня тут, розбираємо завали, вивозимо сміття. Сиджу тут, п'ю каву. Як я сумую, згадуючи, як кожен день вставала, пів годинки на кухні посиджу, каву вип'ю. А зараз тільки спогади", - ділиться спогадами пані Наталія.
Але якого б горя не принесли російські загарбники, жінка не збирається здаватися, в своїй садибі посадила город та впевнена, що все буде добре і вона ще відпочине на своїй улюбленій терасі.
"Ну нічого, прорвемося. Ми все одно не опустимо руки. Будемо боротися за життя", - впевнена Наталія.
росія - країна терорист
#russiaisaterroriststate
Матеріал створений за підтримки Ради Європи. Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною політикою Ради Європи.
Material is produced under support of the Council of Europe. The opinions expressed in this work are the responsibility of the author(s) and do not necessarily reflect the officialpolicy of the Council of Europe.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
