Захисник Чернігова Дмитро воював на сході країни з 2014 року, але не чекав, що війна добереться до Чернігова. На захист рідного міста чоловік став з перших днів повномасштабного нападу росії. Під час виконання бойових задач над Захисником неодноразово нависала смертельна небезпека, та, на щастя, все обійшлося.
Хто повідомляє: Регіональне управління Сил ТрО “Північ” Збройних Сил України
В Чернігів прийшла війна
Для Захисника Чернігова Дмитра війна з росією почалася у травні 2014, коли у складі батальйону "Чернігів" чоловік вирушив на схід. Більш як два роки віддав захисту України, а у грудні 2016 року повернувся до мирного життя. До 24 лютого Дмитро працював у будівельному супермаркеті та разом з дружиною виховував маленького сина.
Повномасштабний напад росії на Україну 24 лютого, зокрема наступ на Чернігів, став для Дмитра неочікуваним. Захисник розумів, що Донбас не остання ціль російського диктатора путіна. Але про те, що він піде на його рідне місто, не думав. Тож, в той же лютневий день Дмитро відвіз дружину і дитину до родичів, а сам дістав військову форму з екіпіруванням та відправився отримувати зброю.
Бойові завдання в тилу ворога
Під час облоги Чернігова Дмитро ніс службу в підрозділі розвідки та вів спостереження за позиціями противника, тому дуже часто заходив у тил ворога. Одного разу, коли підрозділ Дмитра зайшов для зачистки в передмістя Чернігова, виявилося, що вони попали в оточення, а перед ними ворожі танки.
"Ми були попереду усіх. Справа, зліва й попереду орки. Метрах в 300 перед нами, у капонірах стояли 2 російські танки. А ми стоїмо й чекаємо наказу, бо наша задача спостереження. І загарбники починають мінометний обстріл", - згадує Дмитро.
Бійцям пощастило, що ворог так і не вирахував їх позицію.
"Міни лягали зовсім поруч, я думаю, якби вони знали наше точне місцеположення, то мало б хто повернувся б звідти живим. Гатили так, що з ліжка злітала постіль від вибухової хвилі", - розповідає Захисник.
В тепловізорі українські військові бачили ворога і чітко розуміли, що відстань до 100-200 метрів.
"Якби вони з того ж самого положення трішки лівіше повернули міномет, то вже був би кінець. Але дякувати Богові все пройшло добре", - каже військовий.
Головним завданням оборонців Чернігова було не пропустити росіян в місто та не допустити вуличних боїв. Військові добре розуміли, що це нестиме за собою велику кількість загиблих, особливо серед цивільного населення. Тому виконували дуже небезпечні завдання. Дмитру доводилося добре маскуватися, аби ворог не знав, де ховається боєць.
"Робота снайпера дуже важка справа, головне в ній маскування. Оскільки працював з мисливського карабіна, відстань була невелика й доводилось підповзати дуже близько до них, на це йшло досить багато часу. Але подібні вилазки приносили гарний результат", - згадує свою роботу Захисник.
Диверсанти поруч
Оборона Чернігова була складна, росіяни намагалися взяти місто в кільце. На жаль, знаходилися і такі люди, які допомагали окупантам. Одного разу Дмитро з побратимами знайшли цікаву карту, яку вміло намалювали диверсанти супротивника. На ній було позначено базування наших позицій: де та яка стояла техніка, кількість людей, блок пости, базування підрозділів ЗСУ, ТрО, прикордонників. Тобто штабна карта розвідки росіян.
"Ми одразу відвезли карту в штаб для подальшої роботи вже фахівцями у даній сфері. З плином часу виявилось що завдяки цій карті змогли визначити коректувальника артвогню, який був колаборантом", - розповідає Дмитро.
Одного разу Дмитро потрапив під мінометний обстріл, коли поїхав за водою для місцевих жителів, з якою у березні були великі проблеми.
"По дорозі до місця, де ми забивали машину водою, нас починає накривати мінометний обстріл, буквально метрах в 50 від нас прилітає, і ми їдемо вперед, нормальні люди б розвернулись, але це не наш метод, і судячи з усього нас вів дрон, бо коли набирали воду приходи були зовсім поруч, а осколки були й на даху нашого залізного коня", - каже військовий.
На наступний день будинок, в якому військові набирали воду, було знищено прямим влучанням міни. У такий збіг обставин Дмитро не вірить, але вірить в Україну та українських Захисників.
"Ми відстояли наше місто, сподіваюсь скоро не залишиться жодного москаля на нашій землі і ми повернемо всіх наших людей і землі. Мій син має жити у вільній Україні, а я для цього зроблю все можливе й неможливе!", - запевняє Захисник.
Захисник Дмитро зробить все можливе, щоб його дитина жила у вільній країніФото: РУ Сил ТрО “Північ” ЗСУ
СЛАВА ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ!
СЛАВА ЗАХИСНИКАМ ЧЕРНІГОВА!
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
