Жителька Чернігова Катерина Ширай хотіла жити, але 2 квітня молода жінка загинула від важких поранень, потрапивши під рашиський артобстріл на подвір'ї заміської садиби. У проєкті "Вони хотіли жити" Чернігів.City розповідає історії мирних жителів, чиє життя обірвали російські військові злочинці.
Кількість воєнних злочинів російських терористичних військ та їхнього лідера проти людства і України росте з кожним днем — чи не щодня світ дізнається страшну правду про вчинені злодіяння росіян на українських землях.
Таких безчинств по всій Україні десятки тисяч, майже півтори тисячі розслідують тільки на Чернігівщині, де від російських окупантів загинуло пів тисячі чоловіків, жінок та дітей. Ці люди загинули внаслідок розстрілів з автоматичної зброї та "високоточних" артобстрілів і авіаударів по цивільній інфраструктурі. Вони всі хотіли жити...
Жінка з великим серцем
35-річна Катерина Ширай — донька, мама, подруга, адвокат, юрист та просто жінка, в якої горять очі.
Професійну кар'єру Катерина будувала у сфері юриспруденції: працювала заступницею директора з правової роботи АТ "Чернігівобленерго" та була регіональною представницею молодіжного комітету Національної асоціації адвокатів України - UNBA NextGen у Чернігівській області. Серед колег користувалася великою повагою:
"Принципова та професійна адвокатка, самовіддана захисниця прав людини", - так характеризують Катерину колеги.
Фото: фб-сторінка Катерини
Батьки пишалися своєю активною та цілеспрямованою донькою:
"Вона і адвокат, і юрист, вона сама собі пробивала дорогу. Дуже освічена", - з гордістю розповідає батько.
Катерина завжди була готова першою прийти на допомогу тому, хто її потребував. У неї було безліч планів на життя: розвиватися в професії, вивчити доньку в університеті, допомагати батькам...
Фото: скрін з відео Радіо Свобода
Але російсько-українська війна все змінила. На території Чернігівщини вже більше ніж місяць тривали активні бойові дії: облога міста, щоденні обстріли. Сімейний будинок в Киїнці, який був фортецею весь цей час, став місцем трагедії.
Смертельний обстріл
2 квітня жінка вийшла на вулицю, аби зайнятися домашніми господарчими справами, водночас на вулиці перебували донька та батько.
"Ми якраз годували кроликів і ніщо не віщувало лиха...А потім я просто отямився на землі, оглянув навколо — сарай горить і всі лежать", - розповідає батько Катерини Андрій.
Чоловік спробував підвестися, щоб допомогти дівчатам, але з того нічого не вийшло:
"Нога бовталася, кістку перебило. Онучка встала, запитала, що робити, а донька лежала. Я підповз до неї, щоб відтягнути від вогню", - каже батько Катерини.
У той день росіяни обстріляли Киїнку і в будинок, де перебувала Катерина з сім'єю, влучив ворожий снаряд. Вся сім'я отримала поранення: у батька важка травма ноги, 16-річна донька Діана дістала уламок в легені, сама Катерина отримала смертельні осколкові поранення.
Молода жінка померла дорогою до лікарні... Важкі травми, спричинені пораненнями, які вона отримала під час обстрілу, виявилися несумісними із життям.
До свого 36-го дня народження Катерина не дожила всього кілька тижнів.
Через декілька днів, коли Катерину ховали на Забарівському кладовищі, росіяни вже тікали з Чернігівської області. На жаль, за цей час вони забрали сотні життів, ще тисячам людей принесли непоправне горе...
Треба жити далі
Після трагічної втрати доньки, батько Катерини Андрій Страхов перестав спілкуватися зі своїми друзями та родичами в росії:
"Вони мені вже все — ніхто. Я досі не вірю, як так вийшло?"
Чоловік, який 5 років вчився у Київському вищому зенітно-ракетному училищі та 23 роки віддав військовій службі, мав багато друзів та знайомих по всій території колишнього союзу.
"Коли я вчився у Києві, там не те що росіяни, там були усі республіки. Ми їли одну кашу. І тільки один з них просив вибачення: "Хлопці, вибачте, що так сталося". А решта кажуть "не треба було злити кацапів", - говорить чоловік.
Тепер у батька, який втратив дорогу дитину, свої рахунки до росіян:
"Вони сволоти, вони просто сволоти. Якби не нога, я зараз би пішов до армії, я пішов би добровольцем воювати", - каже чоловік.
Батько Катерини буде намагатися виконати мрію донькиФото: скрін з відео Радіо Свобода
Наразі дідусь займається онукою, донькою Катерини. 16-річна дівчина вчиться в технікумі, але рідні хочуть виконати те, що не встигла її мама — вивчити в університеті, адже Діана хоче стати юристом, як мама...
"Катерина дуже хотіла, щоб донька закінчила інститут Шевченка у Києві. Будемо старатися", - витирає сльози Андрій Страхов.
Колеги Катерини вирішили підтримати її родину, організували збір коштів, певну суму виділила також Опікунська рада Благодійного фонду Національної асоціації адвокатів України. Звісно, ніякі гроші світу не здатні загоїти рани в душі та серці батьків та доньки Катерини Ширай, у яких росія забрала найдорожче та найцінніше.
сусідня терористична держава має бути покарана за кожне забране життя...
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ БЕЗНЕВИННО ВБИТИМ УКРАЇНЦЯМ!
росія — країна терорист
#russiaisaterroriststate
Матеріал створений за підтримки Ради Європи. Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною політикою Ради Європи.
Material is produced under support of the Council of Europe. The opinions expressed in this work are the responsibility of the author(s) and do not necessarily reflect the officialpolicy of the Council of Europe.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
