З 2015 року у Чернігові діє Громадський бюджет (ГБ), або бюджет участі — інструмент розвитку демократії, який дозволяє місцевим мешканцям долучатися до розподілу міського бюджету. Хочете зробити кінотеатр під відкритим небом, обладнати громадські місця сонячними батареями чи встановити у шкільному подвір’ї новий спортивний майданчик? Все це і набагато більше можна реалізувати за допомогою Громадського бюджету. Як саме? Розповідаємо нижче.
«Революційна зміна»
У 2015-му Чернігів став одним із перших в Україні, хто долучився до реалізації програми ГБ. Водночас це був перехідний етап для самого міста — вибори й повна кадрова зміна в органах місцевого самоврядування. Але проєкт не лише зберегли, а й доопрацювали, розповідає секретар міської ради Олександр Ломако та за сумісництвом голова робочої групи з питань реалізації громадського бюджету.
— Ми внесли, я вважаю, революційну зміну. Ми зафіксували практику загальнодоступності — це коли проєкти, які подають і допускають до голосування, мають право бути реалізовані, зокрема і на території комунальних закладів (наприклад, — шкіл), але доступ до цих об’єктів, відремонтованих або створених за кошти “Бюджету участі”, має бути для всіх. Бо перший рік, коли воно реалізувалось, то це була чи заміна вікон, чи ремонт фасадів в закладах освіти чи громадського здоров’я.
Просування інструменту Громадського бюджету серед чернігівців формує громадянську свідомість і громадянське суспільство. Люди мають придумати ідею, організувати групу підтримки, зібрати підписи, пропрацювати проєкт, захистити його перед комісією і перед структурними підрозділами міської ради, організувати збір голосів і у випадку перемоги ще й проконтролювати його реалізацію.
— Потім цінувати цей об’єкт люди будуть більше, тому що вони вклали туди свій час, роботу, енергію, нерви. Відповідно, чим більше таких груп, мікрорайонів організуються і спільно подумають, що ми можемо зробити, щоб покращити життя у нашому місті і роблять це особисто, тим більше буде в місті людей, готових брати на себе відповідальність за зміни, за краще життя, — продовжує Олександр Ломако.
Як працює Громадський бюджет
Бюджет участі — інструмент, за допомогою якого містяни самостійно вирішують куди витратити частину коштів міського бюджету.
Для цього вони пишуть проєкти, подають їх у відділ звернень громадян міста, де ідею перевіряють на відповідність всім вимогам і далі виносять на розгляд робочої групи, яка, власне, й приймає рішення про допуск до подальшого голосування.
З 2015-го, за шість років роботи у цьому напрямку, жителі міста вирішили більше сотні питань — від покращення інфраструктури міста до реалізації соціальних проєктів. Детальніше про ідеї-переможні можна прочитати далі.
Великі і малі проєкти
Проєкти, які подають містяни на Бюджет участі, в залежності від потрібної суми на їх реалізацію, поділяються на великі та малі.
Малі — до 300 тисяч грн, великі — від 300 тисяч до 1,5 млн грн.
3% від бюджету розвитку Чернігова розподіляються між проєктами-переможцями у співвідношення — 85% на великі, решта — на малі.
Хто може подати ідею?
Автору проєкту повинно виповнитися 16 років і він має бути фізичною особою. Протягом року одна особа може подати одну ідею.
Зміни за шість років
За останні шість років загальний розмір кошторису Бюджету участі сильно змінився. Якщо на реалізацію проєктів, поданих у 2015 році, виділяли 4,8 млн грн, то у 2020-му на ідеї давали уже 21 млн грн. Плюс, раніше доля громадського бюджету була 1% від власних надходжень до загальної казни Чернігова, відтепер — 3% від всього бюджету розвитку.
— Це більш справедливо. Бо власні надходження у нас все більше йдуть на покриття заробітних плат чи комунальних платежів, відповідно це важко назвати розвитком. А бюджет розвитку — це саме те, що ми витрачаємо на зміни у місті, на покращення інфраструктури і так далі, — пояснив секретар міськради.
Нові правила голосування
З 2015-го і до сьогодні відбулася трансформація і системи голосування. Тепер Бюджет участі підтримують електронно, а не на папері. Щоб обрати важливі для вас ідеї, потрібно зареєструватися на платформі “Громадський проєкт» і далі через BankID зайти у систему.
А зважаючи ще й на сьогоднішні реалії в яких ми живемо, мова про півтора роки в умовах пандемії, то формат електронного голосування це не тільки зручно, а й безпечно. Адже не покидаючи власної оселі чернігівці мають змогу проголосувати за обраний проєкт і вплинути на розвиток міста. При цьому уникнути черг і скупчень людей та не наражати себе та інших на небезпеку.
Успішний досвід
Громадський бюджет працює у Чернігові шість років, завдяки чому реалізовано понад сотню найрізноманітніших ініціатив чернігівців. Серед них:
-
Реконструкція баскетбольного майданчика на території школи №1. Фінансування проєкту — 1 млн 495 тисяч грн.
На фото новозбудований баскетбольний майданчик, гроші на який школа отримала завдяки участі у проєкті "Бюджет участі"
-
Чіпування домашніх та безпритульних тварин. Бюджет — 300 тисяч грн. Це розповсюджена практика більшості західних країн. Вона дозволяє ідентифікувати домашніх улюбленців і, таким чином, контролювати їх власників — аби ті не викидали тварин на вулиці. Реалізовувалася в Чернігові вона на базі КП "Ветеринарно-стерилізаційний центр". Протягом 2020 року вдалося прочіпувати 750 безпритульних тварин та 400 домашніх.
Фото ілюстративне
-
"ВУЛИК" — групи денного догляду для дітей та молоді з інвалідністю. На реалізацію проєкту витратили 1 499 400 грн. Громадська організація "Голос батьків" ще у 2016 році впровадила послугу денного догляду для дітей з інвалідністю віком від 4 до 18 років, які не відвідують навчальні заклади, та молоді віком до 35 років. Послуга дає можливість соціальної адаптації та реабілітації для дітей та молоді зі складними формами інвалідності, загального покращення емоційної атмосфери в родині та покращення економічної незалежності.
Група денного перебування дітей з інвалідністю
Бюджет участі сьогодні
31 травня у Чернігові завершився цьогорічний прийом проєктів «Бюджету участі». У підсумку зареєстровано 92 ідеї на суму майже 75,5 мільйонів гривень.
Зокрема, подано 43 малих проєкти на суму 11 мільйонів та 49 великих на 64,3 мільйони гривень.
За напрямками проєкти розподілилися так:
- благоустрій — 25%,
- спорт та туризм — 17%,
- об'єкти комунальної власності територіальної громади Чернігова — 13%,
- культура та мистецтво — 13%,
- освіта — 10%,
- соціальний захист — 9%,
- охорона здоров'я — 5%,
- безпека та громадський порядок — 4%,
- дорожньо-транспортна інфраструктура — 1%,
- телекомунікації, зв’язок та інформаційні технології — 1%.
38% проєктів подані авторами віком від 46 до 65 років, 32% — віком від 36 до 45 років, 18% — віком від 26 до 35 років, 10% — до 25 років та два автори старші за 65 років.
Подані проєкти наразі опрацьовують профільні управління після чого їх, спілкуючись з авторами, публічно вивчатимуть у робочій групі. Далі буде сформовано перелік пропозицій, які допустять до голосування, яке заплановане на вересень. Реалізують ідеї-переможці вже у 2022-му.
Матеріал підготовлено редакцією Чернігів.City разом із ГО «Агенція розвитку локальних медіа «Або» у межах проєкту «Просування інструментів civic tech у малих і середніх містах України завдяки залученню локальних медіа та місцевих лідерів думок» за підтримки проєкту «3D Project: Розвиток попри перешкоди. Стійке громадянське суспільство в часи пандемії та в майбутньому», що виконується Фондом Східна Європа і фінансується Європейським Союзом
