Авіаудари російськими літаками по мікрорайону та пожежу власного будинку пережила 74-річна жителька Нової Подусівки Валентина Шабаш за місяць безперервних обстрілів та облоги Чернігова. В проєкті "Люди вулиці" Валентина Григорівна згадує події, які відбувалися у лютневому березні цього року. І хоча частини її будинку немає, жінка впевнена, що все можна відбудувати. Україна відродиться і буде жити далі, як обгоріле деревце на її подвір'ї, яке пережило рашиські обстріли та влітку випустило оновлені зелені листочки.
Підвал
Шок від підступного нападу російської федерації, страх перед невідомістю війни та головне завдання — вижити, все це довелося пережити жителям України після 24 лютого. Валентині Шабас у свої роки довелося також вчитися швиденько спускатися до підвалу, адже район Нової Подусівки, де мешкає жінка, постійно обстрілювався. Для людини її віку це робити вже не легко, тому кожного разу, спускаючись по залізній драбині в холодну темряву підвалу, жінка згадувала того, хто приніс всі ці біди на її рідну землю.
"Мені 74 роки і стрибати у погріб кожну хвилину, після кожної сирени — це дуже важко. Якби мені можна було б побачити того путіна, я б йому загадала самому пожити в цьому жахітті та пострибати в той підвал", — каже Валентина Григорівна.
В цей підвал жінка спускалася під час повітряної тривогиФото: Чернігів.City
Але скільки б не ховалася жінка від російських снарядів у підвалі, від них не вбереглася. Одного разу, вночі, тільки-но піднялася нагору та зайшла в кімнату, як на вулиці пролунав потужний вибух — це впала російська авіабомба.
Авіаналіт перший
Чернігів бомбили з літаків і Нова Подусівка стала місцем, куди російські вбивці доволі часто скидали свої смертоносні "подарунки". Вночі з 11 на 12 березня на мікрорайон рашисти скинули одразу декілька авіабомб. Великий двоповерховий будинок Валентини Григорівни, в якому мешкала жінка разом із сім'ями своїх дітей, відчув на собі руйнівну силу вибуху російської авіабомби.
"12 березня у 03.25 Тільки ми піднялися із льоху нагору, а я сіла в залі на ліжко, як щось гепнуло. То був вибух", — розповідає пані Валентина.
Ліжко, на якому сиділа Валентина Григорівна під час першого авіаударуФото: Чернігів.City
Спочатку Валентина Григорівна не могла зрозуміти, що відбулося — від жаху зціпеніло тіло та думки. Жінка почула, як від вибухової хвилі вилітає скло з усіх вікон сусідніх кімнат та летить в середину кімнати, саме в її напрямку.
"На мене летіло вибите скло з усіх сусідніх кімнат, звук був дуже страшний, ще ж тільки прокинулася, то це такий був жах, неможливо його передати, що тільки можна пережити людині", — згадує жінка.
За стінкою, у ванній кімнаті, об підлогу впав бойлер, випала частина душової кабінки. У будинку позлітали з гачків батареї. Руйнівна вибухова хвиля пройшлася по всьому будинку.
"В кухні вибило вікно і винесло частину стіни разом з вікном, що було, все розбилося, на одній зі стінок висів барометр, так, бідолага, у посуд залетів. Що не постраждало, так це старий телевізор, ось він витримав", — показує жінка наслідки руйнувань.
Від цього авіанальоту постраждало багато будинків Нової Подусівки, деякі згоріли, але більшість отримали руйнування від вибухової хвилі.
Авіаналіт другий
Не встигли господарі дому навести лад у будинку та на подвір'ї після першого авіабомбардування, як через деякий час знову російська бомба впала посеред вулиці на Новій Подусівці. Потужний вибух завдав нових руйнувань.
"28 березня був другий прильот. Він теж нам біди наробив. Після першого разу ми позабивали вікна та двері, і тут нам знову все порозривало від вибухової хвилі", — каже Валентина Шабас.
Уламки від авіаснаряда посікли стіни, один з них пробив стінку кімнати на другому поверсі, пробив холодильник та застряг у дверях. В будинку зі стін та стелі попадало вапно, оголився металопрофіль та пішли тріщини на стінах.
"Ми жили собі, як хотіли, будувалися, — каже Валентина Григорівна, — "а воно нам в одну хвилину все розбило, понівечило".
Пожежа
Валентина Григорівна сподівалася, що на цьому її біди скінчаться, але так не сталося. На долю жінки випало нове випробування — в господарчій будівлі почалася пожежа.
"У нас був двоповерховий сарайчик з мансардою, там був погріб. Ніхто не знає від чого воно загорілося, не було ніякого передвісника, не було прильоту. Загорілося о пів 12 ночі й почало горіти з кута господарчої будівлі й пішло на будинок", — пояснює пані Валентина.
Родина жінки викликала рятувальників, але поки вони приїхали полум'я перекинулося на прибудову.
"Рятувальники приїхали через 21 хвилину і вийшло, що згорів другий поверх будинку, це нова прибудова", — говорить жінка.
Від сараю майже нічого не залишилося, тільки залізний брухт від знищеного інструменту, велосипедів та інших господарських речей.
Другий поверх став непридатним для життя. Вигоріли стіни, стеля, підлога. Найбільше вціліла кімната онучки Валентини Григорівни, але і вона потребує ремонту. Вийшло так, що вогонь знищив те, що не зруйнували російські снаряди.
"Ми жили як усі, був ремонт, все було, а тепер все треба відбудовувати", — зітхає жінка. — "А де брати кошти? Все ж робилося поступово", — зітхає пані Валентина.
Люди вулиці будуть жити
Сьогодні люди самотужки намагаються відновити свої будинки. Це складно, але залишатися на вулиці теж не варіант. Діти Валентини Григорівни потроху наводять лад у будинку. Поступово ремонтують кімнати на першому поверсі, а згодом, впевнена Валентина Григорівна, відбудують знищений другий поверх.
"Вже збираємо матеріал, щоб робити ремонт, в деяких спальнях вже почали", — розповідає жінка. — У нас двійко дітей і як жити, якщо у хаті таке робиться?"
Жінка впевнена, що Україна відродиться з руїн, як це зробила молода шовковиця. Деревце постраждало від обстрілів та пожежі, але влітку вже випустило молоді зелені листочки.
"Дерево оживає і ми будемо жити, не візьме той путін Україну і нас він не візьме", — каже Валентина Григорівна.
Дерево шовковиці оживає, будемо жити і миФото: Чернігів.City
Єдине, чого не розуміє 74-річна українка, так це за що з українців так знущається вождь окупантів.
"Аби хто сказав, за що ми таке переживаємо? Не можна так знущатися з людей і серед звичайних українців шукати кругом "воєнні" об'єкти, як оце він робить. Ми жили спокійно, а супостат наробив біди", — зітхає пані Валентина.
росія — країна терорист
#russiaisaterroriststate
Матеріал створений за підтримки Ради Європи. Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною політикою Ради Європи.
Material is produced under support of the Council of Europe. The opinions expressed in this work are the responsibility of the author(s) and do not necessarily reflect the officialpolicy of the Council of Europe.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
